Парі на каченя, або Пограємось хлопчики - Тіна Вітовт

Підходячи до місця де нас мали очікувати хлопці мене долали сумніви. А чи правильно ми зробимо, коли зізнаємося у всьому?

Та я набралася сміливості і вирішила, що буде самим вірним рішенням у нашому випадку. Нема чого давати задній хід, відступати немає куди, тільки вперед.

Не відразу помітила, коли на зустріч вийшов Стас. Він пригорнув до себе Лєру та поцілував. Ми ж не так давно від нього здихалися, а він веде себе ніби тиждень не бачилися. Але гаразд, це їхні особисті справи.

Та варто було поглянути в бік Артема з Тимуром я отетеріла.

Оце так, то тепер так називається очікувати дівчину свою?

А я насправді його дівчина? Можливо і ні, це не виключено.

Тепер дивлячись, як на Артемові повисла якась дівчина, ще й заглядує йому у вічі щенячим поглядом, починала ще більше сумніватися у справжності наших стосунків. Я не впевнена що вони не зустрічаються за моєю спиною.

Щось я стаю невпевнена у собі, а це тривожний дзвіночок. Необхідно з цим негайно розбиратися, і повертати свою впевненість на своє законне місце.

Але Артем вигляд має спантеличений. Руки в сторони розвів, наче боїться доторкнутися лишній раз до дівчини. А потім просто взяв та мало не скинув зі своєї шиї липучку. Та відступив подалі з виставленими руками у попереджувальному жесті "не підходь, а то струмом шваркне".

Біля Тимура теж мадам якась терлася, але він дивно тримав її на відстані витягнутих рук, утримуючи за зап'ястя. От ніби вона зараз кинеться на нього і розтере, як Тузик грілку.

Дивні у них стосунки з дівчатами.

Оооо, а тут і третя намалювалася. Зарюмсана, з розводами туші під очима, що потекла, і з таким докором дивиться на Стаса. От не інакше він у неї улюблену річ відібрав, а віддавати навіть і не думає.

Мені весь цей цирк на дроті геть не подобається. Хлопці явно не мають бажання спілкуватися з цими дівчатами. То чому ж ті так липнуть до них?

Ой, привіт моя впевненість у собі. Ти вже повернулася? От і молодець, непотрібні тобі ті гульки, краще вдома будь, з хазяйкою своєю.

Стас посилено розповідав Лєрі, що відбувається. Жестикулював так руками, що думала ще виколе око комусь. Ну приміром зарюмсаній дівчині, що вже підбігла до пари, намилюючись в обіймах задушити Стаса.

Лєра відразу пішла в контратаку, стала між своїм хлопцем та новоприбулою з войовничим виглядом. Розплакана дівчина не ризикнула діяти, побачивши всю Лєрину лють від навколишнього бедламу.

Я б також відступила, ще й білий прапор виставила, знаючи свою подругу, не наважилася вступити з нею в такому стані у відкрите протистояння.

Артем з Тимуром і собі підбігли до нас. З двох сторін мене обступили. Артем притис до себе, показуючи хто кому хто.

Що тоді зчинилося. Я такого вереску ще ніколи в житті не чула. Банші міфологічні відпочивають в порівнянні з цими дівчатами голосистими.

Ґвалт стояв страшенний. Відразу зрозуміти що до чого неможливо було. Але прислухавшись до слів, до мене дійшла суть - дівчата хочуть бути з нашими хлопцями, але вони категорично проти і неодноразово вже це пояснювали.

З горем пополам, наводячи неспростовні аргументи ми відбилися. Але мали вигляд дещо пом'ятий.

Дівчата, не добившись нічого, розкуйовджені, заплакані та злі на весь світ, врезультаті пішли геть нізчим.

Хух, оце так відпочили. В місто з'їздили від веселощів сільського життя. Та тут ще крутіше закручені чвари бувають.

- І скільки нам ще доведеться відбиватися від ваших фанаток? - висловила і мою думку Лєра, важко видихнувши.

- Ці єдині у своєму нерозумінні нормальних слів, - теж важко видихнувши відповів Артем, а потім заглянув мені в очі, - у мене нікого крім тебе немає. Це було просте непорозуміння.

- А парі на каченя, це також було просте непорозуміння? - з гіркотою у голосі спитала у нього, при цьому зазираючи у такі кохані очі.