Покоївка для бізнесмена - Ясміна Лав

Емма

Торкаюся каблучки й  очі Адама , коли він запропонував стати його дружиною.Усмішка з'являється на губах і я не можу відвести погляду від коханого чоловіка .

Він стоїть за кілька метрів , розмовляє з батьком Діани . А мене трусить від переживання . Чи то від холоду ?Включаю в машині пічку і потираю руки .

Чоловіки спілкуються майже пів години . Обоє стоять до мене спиною і я не бачу вираз обличчя Адама , але здається , вони знайшли спільну мову .

Коли Валерій Андрійович подзвонив , ми були у батьків Адама . Він дуже просив зустрітися . І наскільки я зрозуміла, з розповіді коханого , ця людина займає окреме місце в його житті . Тому зібравшись ми приїхали в центр міста .
Я залишилася в машині , щоб не заважати. Але так хотілося дізнатися що скаже Костін.

Було і так зрозуміло , що мова піде про Діану . Вона мстила Адаму та підбила Даню на дурнуватий план .

Хлопець повинен був залишити декілька синців на її гарному личку, і засвідчити наче бачив , що це зробив Адам. А вона б написала на нього заяву .
І весь сенс був не в тому , щоб посадити Орлова , а в тому щоб його бізнес збанкрутував .Для бізнесмена з кристально чистою репутацією , таке звинувачення принесе великі втрати . Втрати в обличчі партнерів , постачальників і колег . І якщо в нашій країні, можливо , Адам колись зміг би очистити своє ім'я , то про закордонні зв'язки можна було забути . І саме на це був розрахунок .

Та все вийшло не зовсім так , як планувала дівчина . Даня виявився ще тим козлом , і побив її наче божевільний . А просто збанкрутувати Адама для нього було мало . І він підмішав водієві вантажівки снодійне , перед тим заплативши , щоб чоловік поїхав потрібною дорогою , і в потріюний час .Так спричинивши ту автокатастрофу.

Виявилося , що хлопець стежив за нами з Адамом . І чорний джип , який я помічала неодноразово , саме його . Тільки я пізно про це дізналася .Саме в той вечір , коли подзвонила хлопцеві й сказала що хочу обговорити умови роботи разом . Я була впевнена ,що він погодиться .

Даня здивувався , але приїхав до мого під'їзду . Додому його кликати я все ж не наважилася , тому сіла в його авто .

Хлопець був таким милим , уважним ...як в той раз , коли ми познайомилися . А я дивилася в його очі і не розуміла . Як може людина настільки брехати ?

Та справжнього себе він показав , щойно я натякнула на їхній зв'язок з Діаною . Я бачила як заблищали його очі , як напружилось тіло ....Але страх мене не зупинив . І я продовжила ставити питання .

Хлопець довго мовчав , напевно розумів що крім моїх здогадок у мене абсолютно нічого нема .Останнім поштовхом стало те , що я обізвала свідка , якого приховують , боягузом . Я відразу зрозуміла , що зачепила його самолюбство . А тоді повідомила що вийду заміж за Адама , навіть якщо він буде без копійки в кишені . І на сто відсотків вірю в його невинуватість .

Після своїх слів я розвернулась і хотіла відкрити дверку , та Даня не дав цього зробити . Він мало не задушив мене в тому чортовому кріслі . До цієї хвилини пам'ятаю його безумні очі . Як він шипів мені у вухо , що я просто продажна дівка і повелася на гроші Орлова . А тоді розповів весь план сам . 
Він говорив про аварію з таким захопленням , наче полетів в космос .

- Але Орлов не здох ...чорт його забирай...- гарчав Даня , повернувши мене обличчям до себе .

- Ти повинна була бути моя . Я все робив, щоб бути поруч . Був милий , допомагав , подружку твою розважав , а ти ні в яку... Дурепа !
Закричав хлопець і впився в мої губи .

Не знаю як мені вдалося вирватися ... Пощастило , що цей дурень забув заблокувати двері . Але він наздогнав мене майже відразу . 
Штовхнув , я послизнулася і сильно забила коліно . А він тягнув мене по асфальту за волосся до машини .

Я не розбирала що він там верзе , але злякалась не на жарт .
Коли він вже заштовхував мене в авто до нас хтось підбіг . Я відчула як відлетів Даня , як я сповзла по холодному металу автівки ...
Тіло боліло , рани пекли , а я відчувала радість . Тому що в кишені моєї куртки лежав включений диктофон .

    ***

Адам повернувся в машину і нахилившись ніжно торкнувся моїх губ . Здається , розмова більше ніж вдалася...

- Приготуймо разом вечерю ?- запропонував чоловік.
- Я тільки за . Але потрібно купити продукти  , тому що у твоєму холодильнику миш повісилася .

Пройшло понад тиждень після того , як Адама виписали з лікарні . Звісно ще потрібен час для відновлення , але для цього не обов'язково знаходитися під наглядом лікарів .
І всі ці дні ми живемо разом , у квартирі Адама .

Якимсь чином, половина моїх речей зі знімної квартири перекочувала до чоловіка , а проживання під одним дахом було настільки приємним і комфортним , наче так було завжди .

Закупившись в супермаркеті , приїжджаємо додому . Адам припаркував авто на стоянці , а тільки но покинувши салон , я зупинилася, помічаючи знайому фігуру.
Перед входом в будинок стояв Марк .

Ми не бачилися з ним з того самого часу , як чоловік забрав Даню з поліції. Хлопця звинуватили в організації замаху на Адама . 
Доказом став запис , який я зробила . Але після розмови з Марком , Орлов відмовився від звинувачень в бік Дані і вирішив всі питання з новим слідчим .А натомість Марк пообіцяв , що його брат ніколи не потурбує нас і зникне з країни .

- Ходімо , лисичко .- взяв мене за руку Адам .
Здається , він не збирався розмовляти з другом .

Чим ближче ми підходили до під'їзду , тим більше я бачила як нервує Марк . Впевнена , що він хоче примирення.

- Привіт .- усміхнувшись чоловікові , я вирішила перша почати розмову .
Та одразу відчула як Адам легко стиснув мою руку .

Я знаю ,що він також хоче помиритися з Марком , але те що сталося , страх за моє життя ...стало непохитною стіною між друзями.

- Привіт , Емма. Радий тебе бачити .- легка посмішка торкнулася губ чоловіка .
- Ми також раді .- на слові ми я наголосила особливо .