Дитина від батька мого чоловіка - Олександра Багірова

- Я нічого не скажу, ні в чому не зізнаюся!

- Доказів вистачить і без твоїх одкровень. А все, що мені треба, я вже прояснив.

- Нічого ти не прояснив! - істерично регоче. - І навіть не уявляєш, всієї багатоходівки, мізків не вистачить усвідомити! Тому повернися і давай домовлятися!

- Привіт, новим подружкам в камері! - відчиняю двері. Мені вже зовсім не до неї.

- Ти... ти людина честі! Ти завжди тримаєш слово! – волає у відчаї.

– З тобою я вирішив відступити від своїх принципів.

Вилітаю із палати. Набираю номер голубоньки… тиша… Серце тривожно стискається… аби встигнути…