(не) Вірний, або Ти моя, крихітко! - Аня Стар

— Збоченець, — прошепотіла вона в його губи.

Майбутні молодята поїхали вперед до невідомості, залишаючи іншу пару насолоджуватися товариством одне одного. Наодинці, під м'яким освітленням широкої вулиці.

— І куди ти зібралася нас відвезти? — поцікавився в Хлої Слава, повільно роздивляючись блондинку з голови до ніг. Він здавався зовсім незворушним, проте блиск в очах говорив сам за себе.

"Мисливець нервує і з азартом приймає виклик."

— Скоро дізнаєшся. Це буде... незабутньо, — загадковим голосом відповіла дівчина.

— Не сумніваюся, — нижчим голосом відповів молодий чоловік.

Поки Хлої відволіклася на шум машини, що під'їхала, він встиг обхопити її за талію та розвернути до себе обличчям.

— Мене дуже... складно чимось здивувати, — прошепотів Ісаєв їй у губи. Світло фар освітило потемнілі озера його яскравих очей.

— Але я постараюся, — впевнено відповіла йому Хлоя і злегка торкнулася нафарбованими губами вольового підборіддя Слави.