(не) ідеальний чоловік - Катерина Орєхова

— То ви зустрічаєтеся? — Ігнат накинувся на мене з розпитуваннями, ще до того, як я зайняла своє місце.

— І тобі привіт, — я спокійно простягла йому підставку з чашками кави. Як тільки він забрав їх, я дістала ноутбук і потім продовжила. — Так, ми з Ромою зустрічаємося.

— І давно? — Ігнат не зводив з мене погляд і здається, навіть не моргав. — Чому саме з ним?

— Кілька тижнів, — я здивовано підняла брови, не розуміючи друге запитання. 

— Що ти взагалі про нього знаєш? — Ігнат уже погано контролював себе. Його погляд був колючий і злий, він стискав щелепи, а руки були стиснуті в кулаки.

— Ігнате, — я намагалася говорити спокійно, не піддаватися на його провокації. — Мені здається, що я не давала підстав думати, що ти можеш якось втручатися в моє особисте життя.

— Ось уже не думав, що ти зв'яжешся зі злодієм та фінансовим махінатором!