Заручниця для мажора - Деріка Лонг

-Відійди від мене, нахабний і некоректний, хлопче. Мене не цікавлять твої пояснення, я відпочиваю, а не знаходжу собі пригоди.

-Як знаєш - нарешті він залишає мене та прямує до Марка. Вони про щось розмовлять, і Марк зникає в натовпі.

Невже я в пастці? Мені хочеться додому, я знаходжусь не в тому місці, і не в той час.

-Сумуєш? - від неочікуваності лякаюсь раптового дівочого голосу.

-Ні, з чого ти взяла це? - біля мене не шезлонг сідає одна із блондинок та починає знімати свою коротку сукню. Роздягнувшись до яскраво-рожевого купальника, дістає з маленької вечірньої сумки, цигарку.

-Будеш?

-Я не палю. - продовжую спостерігати за блондинкою. Хочеться скоріше додому, не подобається мені цей вечір.

-Хм, дивна якась. Тут зазвичай, таких скромняшків як ти, не буває на яхті. Ходімо ближче до води, покупаємось… Ти брала з собою купальник?

-Скажу тобі, відверто, плавати не вмію. Але охолонути ніжки я не проти.

Ми підійшли до сходів, які вели за борт яхти, вітер розвіював моє волосся, воно завзято намагалось потрапити мені в очі.

-Хто тобі Макар? - змінивши тон голосу, питає дівчина.- Ви разом приїхали, він тебе запросив? - все розумію, вона ревнує. Що ж відповісти… Не можу ж я повідомити їй, що я так намагаюсь влаштуватись на роботу до офісу.

-Ми друзі, просто друзі. А чому ти так цікавишся?

-Тому що, для мене це важлива інформація - закусює губу і дивиться на мене з насмішкою. -Не претендуй на моє місце!

-Це йому вирішувати, хто буде з ним - сама від себе не очікувала цих слів, але нехай знає, з ким знаходиться поруч.

Блонда в цю ж хвилину обурюється, і з усієї сили підштовхує мене в воду.

-Допоможи - кричу не своїм голос - не вмію плавати, допоможіть! - відчуваю як не вистачає повітря, не можу вдихнути, руки трясуться. Замість, того щоб мене врятувати, зла дівчина тікає до бару.

-Врятуйте мене, хто небуть - немає сил триматись, я відчуваю як втрачаю свідомість і нічого більше не бачу.