Подаруй мені тата - Анна Дрімс

— Мама! — підбігає Надя, несучи в руках кофту. Одягає її. — Ну як?

— Сонечко, вона трохи завелика тобі.

— Ну то йі що? Меншого розміру немає, — обурюється. — Я ще виросту. Ну, будь ласка…

— Гаразд, — усміхаюся.

— Віта, — дивиться на неї очима, що блищать, — сукня супер!

— Ну, тоді точно беру, — посміхається.

Трохи гуляємо торговим центром, купуючи Наді ще й нову іграшку. Заходимо до кафе. Поки донька дивиться на рибок в акваріумі, спілкуюся з подругою, яка поступово перемикає мене на інші теми, забалакуючи.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно