Не мій мільйонер - Ірина Романовська

Аня.

Я чую як за моєю спиною закривається замок на дверях. Роблю різкий оберт на сто вісімдесят градусів, стаю лицем до Ігоря.

- Що ти взагалі робиш?

Все виглядає досить дивно, але Ігор взагалі мене не лякає. Розбурхує, збуджує, дивує, але аж ні як не лякає. Я впевнена, що він нічого не зробить проти мого бажання. А зараз я хочу, я маю жагу до нього. І він це прекрасно розуміє.

- А на що це схоже, Аню? – Протасов повільним кроком прямує до мене. На губах раз у раз з’являється та сама хижа, ледь помітна хитра усмішка, але він старанно намагається її приховувати.

- Ти схожий на звабливого вбивцю з фільму жахів. – промовляю тихенько я. Ігор починає сміятися.

- Ні, Аню, не бійся. Я – не вбивця, це точно! Можливо схиблений. Бо не має жодного дня за останні місяці, щоб я не думав про одну маленьку, красиву дівчину з зухвалим язиком та пухкими рожевими губами. – Він стає ще ближче до мене.

Пальцями, ледве торкаючись шкіри, пестить мою щоку. Великим пальцем веде вздовж лінії нижньої губи. Обводить за контуром моє обличчя та мандрує своїми великими пальцями вздовж моєї шиї, вниз до ключиці.

- Кожен день згадую які в неї красиві карі очі, які солодкі вуста та як давно я їх не цілував. Пам’ятаю про її сексуальні вигини тіла, які я так хочу обіймати своїми долонями. Ця дівчина солодка - як мед, красива - як зорі, ніжна - як кошеня та спокуслива - як найсильніший дурман. – Останні слова Ігор видихає мені прямо в обличчя. - Так, Аню, я - маніяк. Ні, я навіть гірше: я страшенно закоханий в тебе маніяк. І я шаленію від бажання заволодіти тобою прямо зараз.

Протасов миттєво притискається до мене всім тілом. Великі долоні міцно стискають мою талію, а м'які губи в той самий час поглинають мій рот. І я відповідаю йому тим самим. Я теж вмираю від бажання возз’єднатися з ним прямо зараз.

Ігор хапає мою нижню губу та всмоктує в себе, потроху кусаючи її своїми зубами. Ледве вистачає кисню. Моє серце калатається мов навіжене, і в нього також. У голові паморочиться від шаленої пристрасті. Але зупинитися ми вже не в змозі.

Ігор, як тигр, напав на свою здобич, тобто на мене. Тільки ось я навіть не наважуюся протистояти звірові. Навпаки. Я здаюся йому в полон власноруч. Лину до нього самостійно.

Як же сильно я сумувала за ним. За його руками, які блукають по моєму тілу. За його запахом тіла, за смаком його шкіри.

Електрична напруга збирається по тілу та зі швидкістю звуку біжить до низу живота. Руки тягнуть Ігоря на себе ще ближче, обіймаю його за плечі, нігтями трохи дряпаю шию, мов кішка.

Знімаю з його плечей піджак та він падає додолу. Поспіхом намагаюся розстебнути маленькі білі ґудзики на сорочці, але в мене нічого не виходить. Пальці тремтять від нетерпіння. Ґудзики, як навмисно, вислизають кріль пальці.

Трясця! Пішло воно все до біса!

Я смикаю сорочку в різні сторони. Розірву її зараз на шматки. Але нічого не виходить. То лише в кінострічках таке гарно виходить. А в мене насправді замало сил для такого.

Хай йому грець!

Ігор із легким смішком відривається від моїх губ. За декілька секунд самостійно справляється з ґудзиками та знімає сорочку. Вона летить на підлогу, до купи з піджаком.

Мить і ми знову б’ємося губами в хижому поцілунку. Боремося язиками, їмо жадібно один одного вустами. Мої пальці блукають по чоловічрму животу. Я відчуваю як твердішають його м'язи с кожним новим дотиком.

Його долоні сміливо стискають мої груди. Пальцями, через тканину плаття він дістається до чутливих вершин. Вони ниють від несподіваної насолоди.

- Дідько! Аню, ти неймовірна. Така красива, сексуальна. Я обожнюю тримати в долонях твої соковиті груди, м'яти пальцями пружні сідниці. – На підтвердження своїх слів Ігор міцно стискає мою попу та притискається пахом до мене. - Вибач, але я більше не можу терпіти.

Розвертає мене спиною до себе. Я автоматично упираюся долонями в прохолодне скло великого вікна. Протасов задирає до талії моє плаття, швидко спускає вниз мої колготки разом із трусиками. Гладить долонями ніжну шкіру оголених сідниць.

- Офігенна!

Його пальці линуть ще нижче та миттю опиняються на моїх статевих губах. Ігор торкається мене в самому бажаному місці та з риком розтирає рясну вологу по моєму лону. Це ще один неспростовний доказ того, що я так само нестримно хочу Протасова, як і він мене.

Він занурюється одночасно двома пальцями в моє тіло. Пестить зсередини.

- О, так. Моя гаряча дівчинка, – низький голос Ігоря розповідає моїй запамороченій свідомості, що він хоче зараз зі мною зробити. Я мимоволі хитаю головою, погоджуючись на все.

Протасов дзвенить пряжкою ременя та розстібає блискавку на штанях. Ох, дідько! Гаряча голівка члена торкається моїх статевих губ. Ігор неспішно водить своїм твердим органом туди сюди по моїм  вологим складкам, ніби ненавмисно доходячи до клітора.

Дражнить. Чи то мене, чи себе.

Ноги починає трусити від нестерпного очікування. Якщо він зараз не ввійде в мене, я просто не витримаю та впаду.

- Ігорю, будь ласка...