Розбивши її життя (частина 1) - Сафо Мелі

Він підійшов, як ні в чому не бувало:

– Привіт, найкрасивіша дівчинко! – Дивився на мене, але взяв і поцілував у губи Наташку.

Ці його жарти. Бісить!

Я мовчки стояла і спостерігала за черговим його цирком. Він урочисто вклонився Олесі, потім потиснув Вовці руку і, широко посміхаючись, нарешті підійшов до мене. В очах смішинки. Його гарний настрій – теж дратує!

Знов у нас щось не збігається. Ще вранці я страшенно хотіла, щоб він з'явився і мене заспокоїв, а коли він прийшов у гарному настрої, забувши про минулу сварку, як ні в чому не бувало, я не рада.

Десь у глибині душі я, звичайно, усвідомлюю, що більше собі вигадую і накручую, ніж є насправді, але зараз все це мене СИЛЬНО БІСИТЬ!

– Малий, ти чого злий такий? Я ж не злий!

– О-о, я дуже рада за тебе, Льоша!

Мабуть, у моєму тоні проявилося все те, що я зараз відчувала і він напружився.

– То, може, я тоді піду?

– З якого часу від мене потрібен дозвіл? Я мушу тобі говорити: «Льоша прийди! Льоша піди!»?

– Так.

Його відповідь була такою простою і водночас дуже складною для мене. Я здивовано витріщилася на нього, не знаючи, як реагувати.

– Іди сюди, Касю! – Він схопив мене за руку і притяг до себе. – Ти не уявляєш, як я скучив!

Його сильні руки нарешті мене обіймали. Як же, Господи, я хотіла, щоб це сталося! У ніс вдарив легкий терпкий аромат одеколону, змішаний із таким рідним запахом чоловіка. Мого чоловіка!

Я миттєво розслабилася та заспокоїлася, відчуваючи тепло його тіла. Весь світ довкола просто перестав існувати.

– Льош, давай підемо! Хочу побути з тобою наодинці.

Він кивнув головою. Я підвела погляд і побачила, як він усміхається! Щасливо усміхається! Настрій миттю підскочив до верхньої граничної позначки. Аби нічого не зіпсувати!

Ми пішли стежкою вздовж озера, тримаючись за руки. У повітрі вже літав легкий аромат осені, але погода була ще по-літньому теплою. Як же мені не хочеться відпускати це, СВОЄ літо!

Відійшовши на відстань від нашої компанії, ми сіли на березі озера на високу траву, що вже злегка пожовкла. Я поклала голову на його плече, насолоджуючись цим коротким побаченням, його присутністю, приємним чоловічим ароматом.

– Льошка, я шалено хочу, щоб ми могли бачитися частіше. – Промовила я зітхаючи.

– І я хочу, Касю. Але поки що не виходить.

– Чому?

– Кась, я влаштувався на другу роботу. Добу працюю на старій, добу на новій, а потім у мене два вихідні. І один із них випадає на те, щоб поспати а другий – щось допомогти матері по господарству.

Сьогодні дивом так вийшло, що я опинився вдома, і ти приїхала.

– Ти тому не дзвонив?

– Тому, малий.

– А навіщо тобі дві роботи, Льош? Тебе ж, начебто, влаштовувала одна.

– Хочу заробити грошей та встигнути перекрити дах матері. Він ось-ось потече, а зиму точно не витримає. А потім планую зняти квартиру та перебратися жити до міста.

Так, цілком серйозні поважні причини. Я полегшено видихнула, радіючи, що наша розлука так довго тривала не через мене.

– Кась, я поговорити з тобою хотів. Серйозно.

У мене всередині все напружилося. Зараз знову все звалиться.

– Я дуже хочу, щоб ти мені довіряла. Розумієш, для будь-якого чоловіка важливо, щоб його жінка в нього вірила та була на його боці у будь-якій ситуації. Я не прошу тебе стати дружиною декабриста. Але мені дуже не вистачає твоєї довіри та підтримки, мала.

Я здивувалася. Вперше він мені все пояснив. Я, мабуть, туплю. Тільки тепер до мене дійшло, що означали всі його розлогі фрази, на кшталт «Усередині я не такий, як усі думають» і «Ти сама до цього прийшла чи хтось навіяв?».

– Добре, Льош, я дуже постараюся. – я обняла його і притулилася всім тілом, даючи зрозуміти, що я справді поряд. – Можна тільки одне питання тобі поставлю?

– Так!

– За той час, що ми разом, у тебе більше не було нікого?

Якщо чесно, питати його про це я страшенно боялася. Переживала, що зараз занервує і знову дорікне мені за сумніви. Навіть очі заплющила.

– Нікого. До тебе, зізнаюся, я мав багато дівчат. А після того, як ми вперше… тоді на горищі старого будинку… – на мить він замовк, і я завмерла в очікуванні продовження, – Інших жінок я не хочу. Лише бути з тобою!

Я розгорнулася так, щоб бути до нього обличчям і обняла за шию, шепочучи на вухо:

– Я вірю тобі, Льош!

А потім спустилася губами нижче і почала цілувати його шию. Він видав протяжне зітхання:

– Кась, що ти зі мною робиш? У мене сексу давно не було, мені ж боляче там!

– Кохаю тебе, Льошка!

Взявши моє обличчя у свої руки, він почав пристрасно цілувати мої губи, ніс щоки. Потім опустився на шию. Я відчувала його гаряче дихання на своїй шкірі, і мурашки бігли по всьому тілі. Потім він опустився нижче, до моїх грудей. Стягнув зубами бретелі купальника і з силою втягнув губами мій сосок. Я вигнула спину і мало не закричала на весь голос, але вчасно згадала, що я на березі ставка і нас можуть почути чи побачити.

Льошка на секунду відірвався від моїх грудей і піднявшись до самих губ, прошепотів:

– Тсс… поводься тихо!

Він уклав мене на спину і знову спустився вниз, до мого живота. Провів ним язиком десь збоку, в районі кісточки і м'язи живота самі по собі скоротилися. Лоскітно і шалено приємно! Діставшись до краю трусиків, він провів язиком по їхньому контуру поперек живота, а потім схопив край зубами і почав стягувати. Моя спина знову вигнулась від дикого бажання.

Він торкнувся язиком моїх уже вологих складочок, і я тихенько, стримуючи голос, завила. Заскулила, наче цуценя, якому хочеться ласки від господаря. Льошку це підігріло, і він вп'явся губами в мій клітор.

Мене почало пробивати дрібне тремтіння по всьому тілу. Він пестив мене так, що я готова була знепритомніти в будь-який момент.

– Візьми мене, Льош! Візьми зараз, будь ласка.