Українська література » » Танці утрьох - Олександр Медведєв

Танці утрьох - Олександр Медведєв

---
Читаємо онлайн Танці утрьох - Олександр Медведєв
за нього заміж. Я розплакалася від несподіванки, — писала Марина. — У нас відбулася розмова. Я чесно сказала йому, якої думки стосовного цього. Пояснила, що ми не підходимо одне одному за віком, розповіла про свою хворобу і те, що, можливо, ми не зможемо мати дітей. Ще — про те, як люблю його і про те, як багато він для мене значить. Михайло погладив мене по голові, немов маленьку дівчинку, і сказав, що приймає все сказане мною, хоча багато з чим не погоджується, все одно хоче одружитися на мені. Пообіцяв, що любитиме мене більше за самого себе. Він назвав мене єдиною жінкою в його житті й дав слово ніколи не згадувати про різницю у віці. Він сказав: „Ти подобаєшся мені набагато більше, ніж усі ці двадцятилітні дурепи, яким від життя не потрібно нічого, крім сексу і грошей“. Звичайно ж, я погодилася. Можливо, я припустилася помилки? Не знаю, та мені байдуже. Якщо доля відвела мені лише один місяць щастя, я не відмовлятимуся від нього. А все, що буде по тому, прийму без нарікань».

Невдовзі Гретинський і Рубіна відсвяткували весілля. «Я хотіла, щоб усе було скромно і тихо, але, мабуть, галасливої вечірки не уникнути…» — сумувала Рубіна. Її побоювання справдилися. Ресторан «Голубий Дунай» був закритий на два дні. «Нічого не вдієш, — пояснювали халдеї отетерілим і розчарованим відвідувачам, — у хазяйки весілля…»

Змінювати своє прізвище на чоловікове Рубіна після деяких вагань відмовилася. «Спершу я дуже хотіла. Адже це так милозвучно — Марина Гретинська. Набагато краще, ніж Марина Рубіна». Але все ж ділова жінка, що вирізняється тверезим мисленням, узяла гору над романтично налаштованою нареченою. Та воно й зрозуміло — навіщо витрачати час і кошти на переоформлення документів?

Після весілля в квартирі Марини молодята зробили ремонт на західний манер, купили нові меблі. Ясна річ, за кошти нареченої, яких вистачило б і на більш грандіозніші проекти. «Михайла дуже непокоїть фінансовий бік нашого життя. Я бачу, як він страждає. Соромиться моїх грошей. Де й не дивно, адже стільки гидоти говориться позаочі про наш шлюб. Навіть мені, глухій і сліпий до всього, що відбувається в кулуарах, це неприємно, а Мишко такий чутливий…»

Перші тижні після весілля Гретинський приходив на роботу, за словами Марини, «чорніший чорної землі». І не дивно. Те, що раніше називали «гідним осуду зв’язком», тепер трактували як «ганебний шлюб». Проте на стосунках молодят це, очевидно, не позначилося. «Я роблю все, щоб оточення, вороже і заздрісне, якомога менше тиснуло на нього. Якби я могла, запропонувала б Михайлові переїхати куди-небудь. У інше місто чи за кордон. На жаль, поки це неможливо — на карту поставлено все. Не можна ж віддати справу усього свого життя на поталу цим нікчемам», — міркувала Марина, яка знаходила в собі сили поводитися так, ніби нічого особливого не відбувається.

Кононов прикурив ще одну цигарку. У хід пішла третя за день пачка. Щотижня Кононов давав собі обіцянку урізати добову дозу цигарок. У періоди відносного спокою йому це навіть удавалося — потреби зменшувалися до однієї пачки і якийсь час трималися на цьому рівні. Це вселяло надію, і він періодично починав усерйоз думати про те, щоб зовсім кинути курити. На жаль, затишшя ніколи не триває довго. Отож, під час напруженої роботи Кононов знищував цигарки з подвоєною енергією. Три пачки в день він викурював під час усіх чотирьох днів розслідування убивства Рубіної. «Зате, — виправдовувався перед собою слідчий, я мало їм і майже не п’ю. Принаймні, хоч чимось мій спосіб життя наближається до здорового».

Коли Кононов докурював цигарку, на уявну сцену зненацька вийшла Наталя Воробйова. Щоправда, її ім’я згадувалося і раніше. «Вона така мила, не знаю, що б я робила без неї…»; «Де мені взяти сил, щоб любити Наталю так само, як вона мене…» Із записів Марини ставало зрозуміло, що Наталя була майже єдиною у її близькому оточенні людиною, яка схвалювала зв’язок Марини з Гретинським і їхній шлюб. «Мене всі засуджують і ніхто не розуміє. Лише Наталя спроможна відчути усі мої переживання. Спасибі їй за це», — щиро зізналася Марина у своєму щоденнику.

Кононов згадав Наталю і сцену біля під’їзду, їхнє непорозуміння і дивний сон, що розвіявся вранці, як дим.

З появою Наталі Кононов відчув, що його інтерес до подій, описаних у щоденнику, зріс. Йому було цікаво читати не тільки як слідчому, але і як мужчині.

Хоча приємного для нього, як для чоловіка, в тексті було мало. І ось чому.

Через якийсь час після весілля Марина стала підозрювати, що Михайло, який, як і раніше, трепетно ставився до неї, почав їй зраджувати. Вона відразу ж відчула це, хоча, як свідчив життєвий досвід Кононова, обманута жінка майже завжди довідується про зраду останньою. Марина не стала влаштовувати сцен ревнощів. «Мені байдуже, хто вона, хоча прикро, що це сталося. Я не маю права вимагати від Михайла дотримання вірності. Вимагати такого від молодого красеня, що перебуває в розквіті творчих сил, було б нечесно, хоча від будь-якого іншого чоловіка — теж. Вірні однолюби зустрічаються тільки в красивих казках і бразильських серіалах. І все-таки серце моє стискається, коли я думаю про те, що Михайло сьогодні був не зі мною».

Марина з усіх сил намагалася демонструвати Михайлові свою терпимість. Осетинського мучили докори сумління, і він подвоїв увагу до Марини, ставився з підкресленою ніжністю і теплотою. «Я не можу ні в чому дорікнути йому».

Як не дивно, цього разу колектив будинку моди нічого не запідозрив — ніхто навіть не здогадувався про потаємний зв’язок Осетинського. За ним закріпилося прізвисько «любитель антикваріату», й інтерес до пари Михайло-Марина почав поволі спадати. Словом, ніхто навіть не здогадувався, що в Осетинського є коханка.

I хто ж була ця щасливиця? Нехто інша, як Наталя Воробйова.

Про це незабаром стало відомо Марині. «Я не чекала такого. Наталочка, моя любов, моя найкраща подруга… Хоча, що тут дивного? Ми

Відгуки про книгу Танці утрьох - Олександр Медведєв (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: