«І бачив я звірину...» - Віктор Васильович Савченко

«…У вавилонському святилищі існує ще інший нижній храм, а в ньому є велика золота статуя Зевса, що сидить, а біля неї поставлено великий золотий стіл, а і п’єдестал і трон статуї також золоті. Поза храмом існує ще золотий жертовник. Є ще інший великий жертовник, на якому приносять в жертву тварин дійшлого віку, бо на золотому жертовнику дозволяється приносити в жертву лише тварин молочного віку.»

Як видно, і вавілоняни, і єгиптяни в ті часи поклонялися тому ж самому богові. Щоправда у Вавілоні він звався Зевсом-Белом або ж Белом-Мардуком.

А є ж іще храм Зевса Олімпійського в Афінах, колони якого стоять і по наші дні.

Отож, чому Ісус Христос казав саме про Пергамський вівтар храму Зевса, а не про будь-який інший?

Чи не тому, що «в вас, де живе сатана, був убитий Антипа, свідок мій вірний»?

Навряд.

Скоріше, йому була відома подальша доля цього вівтаря, як і його окультна роль у сплеску сатанинства наприкінці другого тисячоліття нової ери.

6. Дещо можна збагнути і невтаємниченому, якщо подивитись на Біблію як на програму всього християнського світу. В її текстах поміж пророцтв, які не піддаються однозначному тлумаченню, є й такі, що попереджають світ про важливі події майбутнього з дивовижною точністю. Це Книга Буття, Книга пророка Даниїла та «Об’явлення св. Івана Богослова».

Ось приклад: дата народження на світ Ісуса Христа, ім’я, характер, прикмети, явлення народові, суть його вчення, подробиці народження і смерті — все це було описано більше, як за п’ять століть до пришестя.

У 6 столітті до н.е. Архангел Гавриїл з’явився перед пророком Даниїлом і повідомив:

«Від виходу наказу, щоб вернути Ізраїля й збудувати Єрусалим, аж до Владики Месії сім тижнів та шістдесят і два тижні. І вернеться народ, і відбудований буде майдан і вулиця, і то буде за тяжкого часу. І по тих шістдесяти і двох тижнях буде погублений Месія, хоч не буде на ньому вини. А це місто і святиню знищить народ володаря, що прийде, а кінець його — у повідді. І аж до кінця буде війна, гострі спустошення. І Він зміцнить заповіта для багатьох за один тиждень, а за півтижня припинить жертву та жертву хлібну.»

Це пророцтво було виголошене тоді, коли Навуходоносор — цар халдеїв загарбав Ізраїль, а Єрусалим зруйнував. Та ось — 457 р. до н.е. цар Артоксеркс повелів розпочати відбудову Єрусалима. Між цим роком і роком появи Христа мусило пройти 7 тижнів і 62 тижні, тобто 483 дні (в Старому Заповіті пророчий день означає рік). Отож 483–457 = 26. Тобто подія мала статися 26 року н.е. А якщо врахувати, що наказ про відновлення Єрусалима було видано восени 457 р до н.е., то насправді вона мала статися 27 р. н.е. Саме цього року й було охрещено Ісуса Христа. І сам Христос сказав тоді, маючи на увазі біблійне пророцтво: «Сповнився час».

Далі в пророцтвах сказано: відданий буде смерті Христос у половині тижня, тобто в середині останнього з 77 тижнів, визначених для народу іудейського. Помер Ісус на Голгофі 31 року, за три з половиною роки після хрещення. А в 70-му році н.е. Єрусалим знову було вщент зруйновано, як і передбачено в пророцтвах Даниїла.

Прикладів, коли біблійні пророцтва збувалися з високою точністю багато і всі вони, так чи інакше, пов’язані з Пророчими ерами, тобто зі знаками небесного сонячного Зодіаку, кожен з яких дорівнює 2160 років.

Якщо зобразити коло небесного сонячного Зодіаку та проставити на ньому Пророчі ери (див. мал.), то можна завважити, що сума цифр кожної з них дорівнює дев’яти чи вісімнадцяти. Так, сума цифр чисел 2160 = 9; 4320 (2160 х 2) = 9; 6480 (2160 х 3) = 18; 8640 (2160 х 4) = 18; 10800 (2160 х 5) = 9; 12960 (2160 х 6) = 18; 15120 (2160 х 7) = 9; 17280 (2160 х 8) = 18; 19440 (2160 х 9) = 18; 21600 (2160 х 10) = 9; 23760 (2160 х 11) = 18; 25920 (2160 х 12) = 18. Тобто сума цифр будь-якої з Пророчих ер кратна 9-ти.

Сума всіх дванадцяти сум (9 + 9 + 18 + 18 + 9 +18 +9 + 18 +18 + 9 + 18 + 18) = 171 (1+7 + 1) також дорівнює 9.

Схоже, що коло Пророчих ер — це основна метрика часу, за якою кимось плануються події в земному світі. Зарубками на тій метриці є роки з сумою цифр 18. Ось найважливіші з них: світ було створено 5508 р. до н.е. — сума цифр — 18. Якщо від точки небесного сонячного Зодіаку, що перебуває на рубежі між двома ерами, а саме 24039, відняти 5508, то отримаємо 18531, рік, коли було «створено» світ; сума цифр його також дорівнює 18. Тобто світ Авраама був створений під знаком 18 і закінчився він у часі під знаком 18. По тому почався світ Христа, та часовою метрикою залишилося небесне сонячне зодіакальне коло з його особливими позначками.

Але й коло пророчих ер є складовою більшого циклу — так званого «полярного дня» — періоду одного повного оберту полюсів Землі в небі. Це ще зветься хвилею життя на нашій планеті; тривалість її дорівнює 2592000 років, тобто 50 секунд простору на століття. А час, необхідний для того, щоб хвиля життя покинула планету і, обійшовши весь планетний ланцюг Сонячної системи, знову повернулася сюди, потрібно 15552000 років. Склавши теософічно цифри цього числа, отримаємо все ті ж 18 і зрештою — 9 (1 + 8).

Дев’ять — це великий числовий ключ, який відмикає всі таємниці. Шість днів творення, про які пишеться в Біблії, це шість полярних днів (2592000 х 6 = 155552000), тобто тривалість часу, протягом якого всі хвилі послідовно проходять по землі до з’яви людської хвилі