Підкорена босом - Аманда Рід

Я задихаюся від надлишку почуттів. Емоцій надто багато, мені здається вони розчавлять мене, при цьому я намагаюся не надто шуміти, бо за стіною сестра занадто різко затихла. Щось мені підказує, Ліда вже притиснулася з чашкою до стіни й намагається підслуховувати, що ми тут робимо?

Маленька хуліганка.

Я невміло приношу босу задоволення, повністю згоряючи від свого власного.

Умілі руки пестять моє тремтяче тіло, губи жадібно впиваються в мої, я стогну йому в рот... А пальці... ці безсоромно вмілі пальці, проникають на заборонені території й до свого власного сорому, я хочу ще.

Але в голос я, звичайно, про це не скажу. Ганьба, як сказати про таке?

Випускаю з пальців налитий від збудження член й бажаю роздягнути мого боса.

Андрій вигукує, повністю погоджуючись з моїм бажанням і допомагає роздягнути себе. За мить, його абсолютно голе тіло втискає мене в нестійке ліжко.

Не зламати б його…

Я проводжу пальцями по його горбистій спині, розмальованій м'язами. Він такий сильний... Швидше за все, Андрій ходить до зали три рази на тиждень. Все за розкладом.

Його шкіра під моїми руками – це карта регулярних зусиль. Відчуття твердих м'язів під моїми пальцями нагадує про міцну фізичну силу, яку він так старанно підтримує. Але зараз, під моїми ласками, він такий беззахисний та відкритий. Моє серце б'ється в унісон із його серцем. Я відчуваю, як усі кордони зникають і між нами залишається лише чисте та непідробне бажання насолоджуватися один одним.

Андрій легким рухом стискає мою шию. Насувається на мене, його погляд затьмарює все довкола. Бажання, яке я бачу в його очах, змушує мене забути про все на світі. Примушує беззаперечно довіряти.

На тлі всього цього в мені несподівано зароджується крихітний страх. Я боюся зради з його боку. Боюся, що він зможе образити мене, адже Андрій не я.

Я перед ним, як відкрита книга, яку він без проблем читає, а він для мене величезний замурований сейф.

— Лізок, годі думати… — дивися на мене згори. — Я прямо відчуваю, як ворушаться шестерні у твоїй голові. Про що ти думаєш?

— Про тебе, — признаюсь чесно й обіймаю міцний торс ногами. Тягнуся за поцілунком.

— Ммм… — задоволено муркоче Андрій, продовжуючи свої ніжні ласки. — Це найприємніше, що я чув за весь день.

Він опускає голову, і його губи знову торкаються шиї, залишаючи слабкі сліди своєї пристрасті. Я стискаюся під ним, відчуваючи, як кожен дотик пронизує мене.

— Андрію… — шепочу я, вчепившись у його плечі.

— Так, люба? — він підіймає голову й дивиться на мене, його очі сповнені бажання.

— Не зупиняйся... — я відчуваю, як червонію, але крізь зуби вимовляю ці слова.

Андрій розуміє про що я, тому на гарному обличчі з'являється хитра посмішка. Бос цілує мене, перш ніж повернутися до своїх пестощів. Нас оточує тиша, що порушується тільки нашими стогонами та шепотом, і я забуваю про все на світі. Зараз є тільки ми вдвох.

— Давай, спробуємо щось новеньке, — несподівано бос проштовхує руки під мої сідниці й за мить приймає сидяче положення, а я опиняюся зверху. На його колінах.

— Ти так пробувала? — у вухах дзвенить його голос, а обличчя заливає новою порцією фарби.

Я бачу як його член хоче вдертися в мене.

Ковтаю в'язку слину, а бос не гаючи часу накриває губами гострий сосок.

— Ні, не пробувала так… — мій голос схожий на мишачий писк.

— Мені це дуже подобається, моя чиста дівчинка. А тепер візьми його до рук та спрямуй у себе, — віддає дуже зухвалий наказ. Від його слів тіло покривається мурашками, а соски стають ще гострішими.

Зажмурююсь і виконую наказ. Тремтячими пальчиками охоплюю «неабияку гідність» боса і…

Андрій хапає мене за сідниці та допомагає зануренню досягти свого максимуму.

— Ах ...

— Глибоко? — із задоволенням помічає бос.

— Так… Дуже… — стогну у відповідь.

— Мені теж подобається, — знову бере в полон стягнуту горошину і розсуває мої сідниці.

Я хапаюсь за кам'яні плечі, щоб хоч якось тримати рівновагу, але одразу отримую новий наказ.

— Рухайся вперед, крихітко, — легенько штовхає мене на себе, зачіпаючи туге колечко. — Шукай свій темп. Мені все сподобається!

Починаю рухатися, дряпаючи чоловічі плечі. У такій позі Андрія занадто багато. Його в принципі забагато. Він у мені, його губи пестять мої груди, а пальці... А пальці витворюють щось неймовірне. Вони гладять, масажують, тиснуть тугу дірочку і я відчуваю як волога величезним порціям виходить з мене. Тепер рухатися на «чоловічій гідності» стає набагато легше та приємніше.

Я втрачаю голову і нарешті знаходжу свій темп. Практично сама керую своїм задоволенням.

Бос несподівано впивається в мої губи, одночасно проштовхуючи палець вглиб. Здригаюся.

— Ах… — закидаю голову назад.

— Подобається? — у хрипкому голосі відчувається іронія.

— Так! Так!

— Ти хочеш кінчити у такій позі?

— Так, будь ласка…

— Добре моя дівчинка, буде так я ти хочеш. Тим паче я теж вже на межі. У тобі дуже вузько та гаряче. Я божеволію від цього…

Бос штовхається у мене пальцем і членом, я вже втрачаю контроль над тим, що відбувається між нами.

Починаються якісь справжні порочні гойдалки, а я просто розчиняюся у власному найсильнішому оргазмі.

З ним завжди так. Кожен виток задоволення найпотужніший.

Я спалахую і горю. Скрізь стискаю боса, відчуваю, як його задоволення короткими поштовхами заливає мене зсередини. Пальці залишають туге колечко і я перелякано помічаю, наскільки він «далеко зайшов»… Мені було так приємно, що я перестала контролювати це.

Знесилено падаю босу на груди й він одразу лягає на спину, забираючи мене з собою. Я чую, як шалено стукає його серце. Моє точно точнісінько так же.

— Не забула про пігулки? — гладить мене по волоссю.

Кручу головою не в змозі вимовити й слова. Почуваю себе щасливою у його міцних обіймах.

— Моя розумниця, — продовжує гладити мене по голові. — Кінчати у тебе одне задоволення. Твої емоції – справжній наркотик для мене.