Українська література » » Наша дахозносна весна - Анна Харламова

Наша дахозносна весна - Анна Харламова

---
Читаємо онлайн Наша дахозносна весна - Анна Харламова
Глава 16 "Переможці"

Лейла.


Десь між Вермонтом та Олбані...

  МИ ЗАХОДИМО у номер, зачиняємо двері і я обіймаю Луку за шию. Дивлячись йому в очі, кажу.

   — Ти дуже вправно граєш у більярд. — Цілую його шию і відчуваю, як важчає його дихання під моїми губами. 

   Збудження. Первісне та дике. 

   — Ти теж, моя Бджілочко… — Його голос набув хрипоти і осів. — Вітаю з перемогою.

   Я проводжу язиком по шиї до його вуха і шепочу.

   — І тебе. — Кусаю за мочку вуха і спускаюсь долонями по його грудях, животі і от мої пальці знаходять гудзик на джинсах. — Я все бачила, коханий. 

   Я дивлюсь на нього, доки пальці розстібають блискавку. 

   — Ти про що? — Він робить здивований вигляд, наче не розуміє про що я говорю. Але він ніколи не вмів брехати. 

   — Я про те, що ти мав можливість забити останню кулю в лузу, але дуже вправно зробив так, що вона зупинилась на пів шляху. Ти занадто гарно граєш, щоб так промахнутись. Тож… все заради моєї перемоги… — Я дивлюсь йому в очі, - такі зелені та прекрасні, і він усміхається моїм словам. Тож, я права. 

   — Навіть не знаю, хто з нас переміг. Я вважаю переможцем себе. — Його слова прослизають під мою шкіру і розливаються по всьому тілу теплом. Я так сильно кохаю цього чоловіка, що мені хочеться сміятись і водночас плакати від щастя. Він мій. 

   — Знаєш, відколи я себе вважаю переможницею? — Я повільно прослизаю руками під його футболку і допомагаю йому її зняти через голову. На це тіло - можна дивитись вічність. Вічність вдихати його аромат та заціловувати кожен сантиметр. 

   — Відколи? — Він знімає з мене сорочку, а потім і майку… і я стою в бюстгальтері та джинсах. Його пальці розстібають гудзик на моїх джинсах, торкаючись мого тіла на животику. Я тремчу від насолоди та очікування. 

   — Відтоді, як ти вперше заговорив зі мною. 

   Лука ковтає, і я бачу блиск в його зелених очах, які набули насичено-темного кольору. Він ніжно усміхається, а від тіла йде шалений жар бажання і я вся в передчутті.

   — Коли я тебе побачив, то думав, що онімів. Я боявся щось не те сказати…

   — Нічого собі новина?! Ти тоді постійно говорив… і я вважала, що ти зовсім не хвилювався.

   — Помиляєшся. Твоя краса збивала мене з ніг, а ще я думав про те, як дістатись твоїх грудей. 

   Ми обоє засміялись. Я встаю навшпиньки і цілую найсмачніші губи у світі. Цілунок просто дахозносний, шалений та жагучий. Коли ми важко дихаючи припиняємо цілунок, одразу допомагаємо звільнитись одне одному від джинсів і всього іншого. 

   Я дивлюсь на Луку і перед тим, як дещо зробити, кажу.

   — Твої любі “крихітки” дещо мають на думці…

   Лука примружується, наче хоче розгадати загадку.

   Я без слів впираюсь об його груди долонями і штовхаю до ліжка. Він сідає на матрац і я встаю перед ним навколішки. Бачу, як в Луки темнішають очі, як дихання стає ще глибшим і переривчастим… Він ковтає в очікуванні на мої дії, і я їх даю. 

   Беру в руку його широкий, великий ерегований член, і дивлячись йому в очі, нахиляюсь і облизую голівку. Лука стогне і відкидає на мить голову назад, але коли я беру губами його глибше, - він знову дивиться на мене. Обожнюю відчуття влади, того, що я можу і хочу йому дати. Шаленію від того, як він отримує кайф від того, що я роблю. Від того, як він стогне і прослизає пальцями в моє волосся, - я теж починаю стогнати. Його рука стискає моє волосся і натискає, я беру його член глибше. Лука не дає підняти мені голову в своєму екстазі, і я закашлюючись, вібрую горлом… Лука стогне та ричить від задоволення, і відпускаючи мене, дивиться на мене з голодом та захопленням. Я облизую губи, витираю їх і роблю те, що змусить його застогнати знову. Кладу його член між своїх грудей і затискаю з обох боків руками.

   — Лейло… — Видихає він моє ім'я і це мене запалює так, що я лукаво усміхаюсь. Його член між моїми грудьми, я рухаюсь і Лука спирається дужче на матрац. — О, Лейло… це нереально…

   Я нахиляюсь і торкаюсь язиком голівки, яка визирає з поміж моїх грудей і чую, як Лука ричить. Я продовжую стискати груди і кажу.

   — Рухайся. Трахни їх… Трахни своїх крихіток. — В мене другий розмір грудей, а його член дуже широкий та великий, але я намагаюсь не дати йому висохнути з поміж них. Лука починає рухати стегнами і терти свій член все швидше і швидше між двома півкулями. Я отримую таке ж задоволення, як і Лука, дивлячись на його обличчя, на те, як він збуджується і насолоджується тим, що я роблю. 

   — Я тебе трахну. Дуже жорстко трахну, моя кохана Лейло. 

   Слова Луки губляться між стогонами та переривчастим диханням, але я все розчула і готова до того, щоб мене затрахали до повного виснаження. 

   — Я тільки цього і бажаю, мій коханий Лука. 

   Він нахиляється і цілує мене з язиком так глибоко, що я голосно стогну. За мить відривається від моїх губ і підіймає мене з колін. Я на ліжку. Мої ноги вже розведені і Лука впирається мною. Його пальці пірнають в мене, а губи та язик дарують забуття. Я стискаю простирадло в жменях і кусаю губи, щоб не кричати. Тихі схлипування перед тим, як розчинитись в оргазмі під гарячим язиком та пальцями, які в мені знаходять особливу точку. Я закриваю рот рукою і стогну. Здригаюсь і моє хихотіння лунає в долоні. 

   За мить Лука на мені і входить дико та первісно. Я кусаю його за плече, потім ховаю обличчя в його шию, доки він штурмує моє тіло. Все так синхроно, швидко та шалено, що я відчуваю, що от-от і я знову кінчу. 

   — Пести себе… Пести…

   Я опускаю руку між нами і починаю терти клітор. Лука зупиняється і дивиться, як я себе торкаюсь. Він ричить, я пришвидшуюсь і кажу.

   — Прошу… зараз… Рухайся… — Він входить і я вибухаю. Зараз світ зупинився. Є лише ми. Є лише ця бездоганна мить, коли ми кінчаємо в унісон, і Лука наповнює мене собою. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Скачати книгу Наша дахозносна весна - Анна Харламова
Відгуки про книгу Наша дахозносна весна - Анна Харламова (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: