Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький
– Накажіть своїй офіціантці, щоб мені принесла стакан риби.
– В нас риба на стакани не відпускається.
– Слюшай, дарогой, і хто тебе такого барана поставив директором? Скажи пожалуйста, якщо взять півшклянки горілки і стільки пива, то що буде?
– Йорш.
– Правильно. А разве йорш не риба?
А Я І ЗАРАЗ ХОЧУ
Жінка не давала чоловікові їсти до того часу, поки він не виконає свій супружий обов’язок і довела його до того, що той уже ледве ноги тягає. Отож, і вирішив він з нею розлучитись. Іде суд. Суддя і запитує в жінки:
– Скажіть, громадяночко, а це правда, що ви своєму чоловіку не давали їсти, аж поки він вас не обслужить?
– Звісно правда. Снідать потрібно заробити.
– І невже ви його так хочете?
– А що я можу зробити, як я і зараз його хочу.
8.7.1976 р.
СІЛЬСЬКА І МІСЬКА ДІВКА
Приїхала сільська дівка в місто і познайомилась із міською.
– Ну як у вас тут проводять вечірниці дівчата з хлопцями?
Міська відповідає:
– Ходимо в ліс по ландиші. Хлопці нам дарують букети. А у вас як?
– А в нас у селі: підемо в комиші, натрахаємось від душі і нахрена нам ті ландиші.
ТРОЄ НА ПЕРЕХРЕСТІ
Їхали піп, росіянин і грузин. Аж раптом на перехресті всі врізались один в одного. Вийшов піп, подивився, покачав головою і промовив:
– Бог дав, Бог і взяв,– і пішов править панахиду.
Потім вийшов грузин, обійшов навколо машини і сказав:
– Як прийшла, так і пішла. Пропала квартальна зарплата.
Потім вийшов росіянин, подивився на свого «Запорожця», схрестив руки на грудях і сказав:
– Пропало десять літ у Тюмені.
Грузин співчутливо подивився і до росіянина:
– Слюшай, дарагой, а зачем такой дарагой автомобіль покупав?
ГУМОВА ЛЯЛЬКА
Якось зустрілося двоє друзів, де один працював на гумовому заводі головним інженером, а другий – капітаном далекого плавання. Перший і розпитує в другого:
– Ну як служба, капітане, розповідай?
– Та що тобі розказувати? В принципі все воно було б і не погано, якби поруч була хоч якась жіночка, бо порою так хочеться, хоч на акулу плигай...
– То все – дрібниці? Хочеш, я тобі у нас на заводі замовлю гумову, кращу від живої. Й годувать не треба. І, головне, що безвідказна і терпелива. Ото тепленької водички налив пару відерець і вона тобі буде служити стільки – скільки твоя душа забажає – як хочеш і скільки захочеш.
– Гаразд,– погодився капітан.
А наступного дня наказав боцману, щоб той приніс відро теплої води. Коли боцман пішов, капітан «напоїв» свою красуню теплим «чаєм» і тут же прийнявся за діло… Боцман, який стояв недалеко, крадькома спостерігав за цею процедурою і як тільки капітан збив оскому і закінчив «роботу», вирішив і собі «попрацювать»
І тут же зайняв місце попередника. А коли наситився вволю, то ще й друзів гукнув. І ось, коли друзі зустрілися знов на березі, то капітан признався приятелю, що лялька була і справді, як жива, навіть трипером нагородила.
4.4.1974 р.
ДОСТУП ДО ТІЛА ПРОДОВЖУЄТЬСЯ...
У одного хворого чоловіка, який збирався їхати на курорт, жінка любила підгульнути. Ото він і просить свого кума:
– Слухайте, куме, я їду на курорт, і дуже б вас прохав, якщо помітите, що моя мені зраджує, як тут же надішліть телеграму, що ніби моя дружина померла, і мені буде все зрозуміло. Не пройшло і декількох днів, як кум прислав телеграму із подібним текстом, яка випадково попала до палатного лікара. Порадившись з колегами, лікар вирішив телеграму хворому не показувати, так як у нього був критичний передінфарктний стан і послав встрічну телеграму:
– Напишіть, коли будуть хоронити?
А коли кум одержав таку телеграму, то дуже здивувався і тут же відправляє нову.
– Коли будуть хоронити – не знаю, але доступ до тіла продовжується.
1976 р.
ЧОТИРИ СТАДІЇ СКЛЕРОЗУ
За якими признаками визначають стадії склерозу?
1 стадія: Забувся застібнути шерінку.
2 стадія: Забувся сховати штірліца.
3 стадія: Забувся витягнути, щоб попісять.
І четверта стадія, це коли чоловік прийшов до чужої жінки і забувся, навіщо?
4.4.1974 р.
ПОВІРИЛА
Вгледів парубок гарненьку молодичку, що йшла навпроти і вигукнув:
– Ну ж і пишечка, оце якби дала один раз, то і вдруге і втретє б не відмовився. Дівчина почула, подивилась на нього і сказала:
– Я згодна.
А коли він зробив роботу, як тут же почав одягатись.
– Оце і все?– вигукнула жіночка. А я і вправду повірила в те що ти – орел.
– А я водій. У нас одну ходку зроблять, а дві-три приписують.
П’ЯТЬ РАЗІВ
Кум до кума:
– І як ви, куме, вважаєте, п’ять раз це багато чи мало?
– Щось я вас, куме, ніяк не можу второпати, про що ви?
– Ну от, якщо, наприклад, ви своїй жінці зрадите п’ять раз, це багато чи замало?
– Звичайно, мало.
–