Українська література » » Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

---
Читаємо онлайн Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький
директор. Грузин до нього:

– Накажіть своїй офіціантці, щоб мені принесла стакан риби.

– В нас риба на стакани не відпускається.

– Слюшай, дарогой, і хто тебе такого барана поставив директором? Скажи пожалуйста, якщо взять півшклянки горілки і стільки пива, то що буде?

– Йорш.

– Правильно. А разве йорш не риба?


А Я І ЗАРАЗ ХОЧУ

Жінка не давала чоловікові їсти до того часу, поки він не виконає свій супружий обов’язок і довела його до того, що той уже ледве ноги тягає. Отож, і вирішив він з нею розлучитись. Іде суд. Суддя і запитує в жінки:

– Скажіть, громадяночко, а це правда, що ви своєму чоловіку не давали їсти, аж поки він вас не обслужить?

– Звісно правда. Снідать потрібно заробити.

– І невже ви його так хочете?

– А що я можу зробити, як я і зараз його хочу.

8.7.1976 р.


СІЛЬСЬКА І МІСЬКА ДІВКА

Приїхала сільська дівка в місто і познайомилась із міською.

– Ну як у вас тут проводять вечірниці дівчата з хлопцями?

Міська відповідає:

– Ходимо в ліс по ландиші. Хлопці нам дарують букети. А у вас як?

– А в нас у селі: підемо в комиші, натрахаємось від душі і нахрена нам ті ландиші.


ТРОЄ НА ПЕРЕХРЕСТІ

Їхали піп, росіянин і грузин. Аж раптом на перехресті всі врізались один в одного. Вийшов піп, подивився, покачав головою і промовив:

– Бог дав, Бог і взяв,– і пішов править панахиду.

Потім вийшов грузин, обійшов навколо машини і сказав:

– Як прийшла, так і пішла. Пропала квартальна зарплата.

Потім вийшов росіянин, подивився на свого «Запорожця», схрестив руки на грудях і сказав:

– Пропало десять літ у Тюмені.

Грузин співчутливо подивився і до росіянина:

– Слюшай, дарагой, а зачем такой дарагой автомобіль покупав?


ГУМОВА ЛЯЛЬКА

Якось зустрілося двоє друзів, де один працював на гумовому заводі головним інженером, а другий – капітаном далекого плавання. Перший і розпитує в другого:

– Ну як служба, капітане, розповідай?

– Та що тобі розказувати? В принципі все воно було б і не погано, якби поруч була хоч якась жіночка, бо порою так хочеться, хоч на акулу плигай...

– То все – дрібниці? Хочеш, я тобі у нас на заводі замовлю гумову, кращу від живої. Й годувать не треба. І, головне, що безвідказна і терпелива. Ото тепленької водички налив пару відерець і вона тобі буде служити стільки – скільки твоя душа забажає – як хочеш і скільки захочеш.

– Гаразд,– погодився капітан.

А наступного дня наказав боцману, щоб той приніс відро теплої води. Коли боцман пішов, капітан «напоїв» свою красуню теплим «чаєм» і тут же прийнявся за діло… Боцман, який стояв недалеко, крадькома спостерігав за цею процедурою і як тільки капітан збив оскому і закінчив «роботу», вирішив і собі «попрацювать»

І тут же зайняв місце попередника. А коли наситився вволю, то ще й друзів гукнув. І ось, коли друзі зустрілися знов на березі, то капітан признався приятелю, що лялька була і справді, як жива, навіть трипером нагородила.

4.4.1974 р.


ДОСТУП ДО ТІЛА ПРОДОВЖУЄТЬСЯ...

У одного хворого чоловіка, який збирався їхати на курорт, жінка любила підгульнути. Ото він і просить свого кума:

– Слухайте, куме, я їду на курорт, і дуже б вас прохав, якщо помітите, що моя мені зраджує, як тут же надішліть телеграму, що ніби моя дружина померла, і мені буде все зрозуміло. Не пройшло і декількох днів, як кум прислав телеграму із подібним текстом, яка випадково попала до палатного лікара. Порадившись з колегами, лікар вирішив телеграму хворому не показувати, так як у нього був критичний передінфарктний стан і послав встрічну телеграму:

– Напишіть, коли будуть хоронити?

А коли кум одержав таку телеграму, то дуже здивувався і тут же відправляє нову.

– Коли будуть хоронити – не знаю, але доступ до тіла продовжується.

1976 р.


ЧОТИРИ СТАДІЇ СКЛЕРОЗУ

За якими признаками визначають стадії склерозу?

1 стадія: Забувся застібнути шерінку.

2 стадія: Забувся сховати штірліца.

3 стадія: Забувся витягнути, щоб попісять.

І четверта стадія, це коли чоловік прийшов до чужої жінки і забувся, навіщо?

4.4.1974 р.


ПОВІРИЛА

Вгледів парубок гарненьку молодичку, що йшла навпроти і вигукнув:

– Ну ж і пишечка, оце якби дала один раз, то і вдруге і втретє б не відмовився. Дівчина почула, подивилась на нього і сказала:

– Я згодна.

А коли він зробив роботу, як тут же почав одягатись.

– Оце і все?– вигукнула жіночка. А я і вправду повірила в те що ти – орел.

– А я водій. У нас одну ходку зроблять, а дві-три приписують.


П’ЯТЬ РАЗІВ

Кум до кума:

– І як ви, куме, вважаєте, п’ять раз це багато чи мало?

– Щось я вас, куме, ніяк не можу второпати, про що ви?

– Ну от, якщо, наприклад, ви своїй жінці зрадите п’ять раз, це багато чи замало?

– Звичайно, мало.

Відгуки про книгу Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: