Пожежник - Джо Хілл
— Залазь під шланг, — заговорила до хлопця Рене, а тоді цокнула язиком, зрозумівши власну помилку. — Гарпер, можеш сказати йому, щоб заховався під шлангом?
Але Гарпер пояснювати не довелося — малий усе зрозумів сам. Еллі підскочила на хромованій сходинці, видерлася і вмостилася біля брата, узявшись йому помагати, спритно обкладаючи Ніка витками шлангу.
— Ґіл практично так само втік з в’язниці, — промовила Рене.
— А звідки, по-твоєму, Джон узяв ідею? — перепитала Гарпер. — Знаєш, Ґіл і досі турбується про нас.
— Так, — промовила Рене, стискаючи Гарпер за руку. — Я зберу речі, скільки вже їх там є. І радіо візьму. Без мене не рушайте.
Гарпер поклала «Портативну маму» в правий задній відсік поряд з торбою харчів, запхнувши за три ряди хромованих вогнегасників. Там саме вистачало місця, щоб Рене з Гарпер могли заховатися від чужих поглядів, накрившись чохлом для перевезення речей.
А Пожежник... Пожежник мусив кермувати.
— Ця частина плану мені зовсім не подобається, — сказала йому Гарпер.
Джон стояв на підніжці з пасажирського боку кабіни. У руці він тримав відерце з вугіллям. Він прилаштував його біля вихлопної труби, яка стирчала з виступу позаду кабіни. І нахилився вперед. Гарпер побачила, як кінець його пальця засяяв, червоніючи — мимоволі їй згадалася сцена з «Іншопланетянина»[174] — та розгоряючись дедалі яскравіше, поки не заболіло в очах. Полетіли іскри, коли чоловік пальцем став приварювати відерце ззовні вихлопної труби.
— Яка саме частина? — неуважно перепитав Пожежник.
— Та, де ти намагаєшся перетнути міст на цій вантажівці. Вони полюють на тебе. Там є люди, які бачили тебе, які знають, як ти виглядаєш.
У Гарпер навіть виникали думки про те, що вся ця затія — лише трюк, аби виманити їх, увесь цей розрекламований караван пожежних вантажівок, що прямував до Мейну, щоб боротися з пожежами. Що більше вона про це міркувала, то ймовірнішим видавалося, що на них чекає пастка й до обіду всі вони вже будуть мертві.
Зрештою, зважитися на цей план її переконали перейми, які раптово почалися і протривали півгодини, залишивши по собі неприємне відчуття — наче вся утроба наповнилася масою бетону, яка потроху густішала. Якоїсь миті біль став таким різким і ритмічним, а дихання було таким швидким та уривчастим, що Гарпер була певна, що маля вже народжується. Саме в той момент майже-цілковитої певності перейми стали стихати, невдовзі припинившись повністю, залишивши Гарпер спітнілу з тремтливими руками. Два тижні — лише два тижні до кінця терміну, плюс-мінус кілька днів.
Те, що вони зараз робили, було відчайдушним ривком; немов солдати у Першу світову, вони вискакували з окопів і мчали в бік нічийної землі, не зважаючи на те, що останні чотири хвилі солдатів, які здіймалися перед ними, були пошматовані ворогами. Та лишатися вони не могли, бо дитя в окопах не виростиш.
Річ була не лише в тому, щоб народити маля у безпеці. Важило те, що відбуватиметься протягом хвилин, годин і днів по тому. Особливо, якщо хлопчик не буде заражений лускою. Гарпер місяцями вже не бачила свіжих даних, але в ті дні, коли вона ще мала інтернет, ширилися цифри, що буцімто майже 80 відсотків дітей від інфікованих народилися здоровими. Малий буде рожевим і чистим, а єдиний спосіб потурбуватися, щоб так і було надалі, — це знайти здорову людину, яка забере його геть... думка, яку Гарпер вперто гнала від себе. Спершу варто було знайти безпечне місце, де дитина побачить світ. А тоді її мати вже перейде до наступної частини плану — пошуку домівки для неінфікованої дитини. Імовірно, що лікарі на острові Марти Квінн не заражені лускою. Можливо, хтось із них візьме дитя. А може, її маля навіть зможе лишитися з нею на острові!
Ні. На це вже напевно не варто було сподіватися. Гарпер була сповнена рішучості прийняти будь-які умови, аби дитині було найкраще, хай навіть це й означатиме, що день її народження, скоріше за все, буде останнім днем, коли вона її побачить. Гарпер уже вирішила, що коли ця мить настане, вона поводитиметься як Мері Поппінс. Вона вмовляла себе, що дитина належить їй, поки не повіє західний вітер... а коли гряне шторм, вона спокійно розгорне парасольку і полетить геть, залишивши малюка під опікою когось люблячого та мудрого, якщо вийде про це подбати. Вона не зможе бути з ним, проте у них буде своєрідний зв’язок. «Портативна мама» залишиться з ним.
— Я чомусь не певен, що Нік уміє керувати вантажівкою з ручною коробкою передач. Рене ніколи таких габаритних авто не водила. Еллі занадто юна. Ти — занадто вагітна. Крім того, мудило, якого вони шукають, говорить як принц, курва, Чарльз, а не Дон, курва, Льюїстон, — відказав до неї Пожежник, розтягуючи голосні, ковтаючи приголосні, вмить заговоривши так, наче він був з Манчестера, штат Мейн, а зовсім не з Манчестера у Сполученому Королівстві. — Кілька хвилин побалакати так, наче я тутешній, я зможу. Вистачить, щоб проїхати через пропускний пункт.
— А як щодо зап’ястя? — запитала Гарпер, торкаючись до його правої руки. Зап’ясток досі був перев’язаний брудною стрічкою.
— Ой, та передачі перемикати згодиться. Не турбуйся так, Вілловз. Я нас перевезу на той бік. Ти забуваєш, як я люблю викаблучуватися.
Але Гарпер заледве дослухалася до його слів.
Спинившись за якісь десять кроків від вантажівки, Рене нахилилася і простягнула руку, щоб довгошерстий кіт із золотими смужками міг принюхатися до тильного боку її долоні. Кіт виліз із трави, задерши хвоста; де-не-де в шерсті виднілося зів’яле листя. Він муркотів так голосно, що здавалося, наче хтось увімкнув електричну швейну машинку.
Нік виповз з-під купи кілець шланга, щоб пороздивлятися тварину. Очима, сповненими захвату, він озирнувся на Еллі й почав до неї жестикулювати. Дівчинка навкарачки підлізла до нього.
— Він каже, що це той кіт, якого він ціле літо підгодовував, — розтлумачила вона.
Коли Гарпер глянула назад, котяра уже був у Рене на руках. Від задоволення тварина примружила очі. Рене поставила радіо додолу, ніжно погладжуючи кота по спині.
— Це мій кіт, — вигляд у Рене був приголомшений, наче її щойно пробудили від глибокого сну. — Кіт, якого я лишила самого, ще минулого травня. Містер Трюфель. Ну, взагалі-то Трюффо, але для друзів він Трюфель.
Пожежник зістрибнув з підніжки. Обличчя в
