Адлер. Кохати, щоб вижити - Катерина Мединська

Анжеліка вирішила змінити тактику і цього разу грала роль матері, яка божеволіла від перспективи одруження сина. У душі ж хотілося верещати, кричати, трощити все навколо. Але вибору у неї не було, слід було якнайшвидше позбутися Тіни.

Її дратувало ще одне дивне почуття, що виникало щоразу, коли вона спостерігала за закоханими. Анжеліка занепокоєно зазначала, що молоді люди були справді щасливі разом. Їй було нестерпно думати, що за кілька днів світ щасливого Еріка кардинально зміниться.

Цуценя першим помітило її наближення.

– Що це за наймиліше створення? – Запитала Анжеліка у сина, натягнувши на обличчя доброзичливу усмішку.

– Враховуючи, що ти ніколи не була собачницею, я вважаю твоє дике захоплення як достовірне, – сказав Ерік, весело посміхнувшись матері. – Ми сьогодні забрали його з вулиці.

Анжеліка на секунду втратила витримку і повільно перевела погляд на Тіну, адже вважала, що напевно подібна дурість могла спасти на думку тільки їй одній. На думку жінки, однієї «дворняги» в будинку вже було цілком достатньо, але сказала вона зовсім інше:

– У цьому будинку місця стільки, що знайдеться кут і для маленької беззахисної істоти.

Виляючи хвостом, чудове створіння підбігло до Анжеліки і почало пеститись до неї. Вона, перемагаючи огиду, погладила цуценя по голові і почухала в нього за вухом. Той замружився від задоволення.

Ерік зацікавлено підняв брову, спостерігаючи за милою метушнею жінки з цуценям. Сувору матір, яка уникала вияву ніжних почуттів навіть до власного сина, останнім часом було не впізнати. Анжеліка дуже змінилася. Йому хотілося вірити, що на це вплинула новина про вагітність Тіни.

Жінка випросталась, витончено піднявши голову, і заговорила спокійно і неквапливо:

– Я говорила з моїм PR-менеджером, він стверджує, що перед весіллям необхідно приділити особливу увагу романтичній історії молодят та дати час цій новині «прижитися». Яскраве та позитивне емоційне враження змусить багатьох людей правильно сприйняти інформацію. Потрібен час.

– Весілля за тиждень, – категорично заявив Ерік і обійняв Тіну. – У нас все йде за планом, і я не маю наміру нічого відкладати тільки тому, що хтось буде надто шокований моїм поспішним весіллям.

Анжеліка з серцем, що розривалося від жалю, глянула на молоду дівчину, розуміючи, що сам того не відаючи, Ерік своєю рішучістю підписав коханій смертний вирок. Тіні залишилося жити у кращому разі три дні.

– Добре, синку. Я всіма силами тримаю новину в таємниці, – запевнила синова мати. – Не дай Боже, стане відомо раніше, репортери обов'язково роздмухують гучний скандал, а мені б хотілося, щоб весілля мого єдиного сина пройшло ідеально.

– Дякую, – скупо подякував Ерік.

Тіна посміхнулася, вона поводила себе стримано і трохи скуто, немов побоювалася майбутньої свекрухи. Коли молоді люди пішли, Анжеліка довго стояла, дивлячись їм услід, намагаючись не думати про те, що через кілька днів усе зміниться.