Адлер. Кохати, щоб вижити - Катерина Мединська

– Є одна важлива тема, яку нам необхідно обговорити напередодні весілля.

– Добре, поговоримо, але пізніше.

Тіна вважала, що мова піде про щось несуттєве. Останнім часом вони обговорили багато важливих тем. Зокрема, Ерік попросив її перечитати шлюбний контракт, нібито, щоб внести до нього зміни в її інтересах. Але їй було на це зовсім байдуже. Через весільні турботи вона так і не знайшла для цього часу.

Ерік же до останнього відтягував момент, коли все ж таки доведеться зізнатися, що насправді вони не одружені. Він діяв, свідомо ризикуючи, впевнений у правильності обраної тактики. Був упевнений у собі й у тому, що коли його брехня випливе назовні, то для Тіни це буде неважливо. Вона погодиться стати його дружиною.

– У нас гості, – повідомила вона йому, хоч він це й сам чудово знав. – Енцо та його дочка чекають на тебе у вітальні.

Тіна хотіла акуратно та дипломатично поцікавитись у чоловіка персоною підозрілого гостя.

– Моніка теж приїхала? – захоплено здивувався Ерік, що насторожило Тіну і викликало неприємне почуття ревнощів. – Ми не бачилися з нею кілька років.

– Моніка була тією самою гордовитою, зарозумілою красунею, якої ніхто не вартий, і ти в тому числі? – запитала Тіна, сподіваючись, що Ерік нічого не заперечуватиме.

– Енцо вже все тобі розповів, – припустив Ерік, помітивши, як прекрасне обличчя коханої стало похмурим і підозрілим, на що він розсміявся, тепер розуміючи причину поганого настрою Тіни. – Ти ревнуєш мене дарма. Знала б ти, як сильно я люблю тебе, то ніколи б не хвилювалася з цього приводу.

– Я не ревную, – збрехала вона.

«Моніка його перше кохання, з яким він не бачився багато років, до того ж вона дуже гарна та сексуальна дівчина. Як я можу залишатися спокійною за таких обставин? Зараз він побачить її – і їхні почуття спалахнуть із новою силою», – сумно думала Тіна.

– Енцо фактично замінив мені батька. Він став для мене прикладом того, яким має бути справжній чоловік. Саме Енцо навчив мене всім тонкощам розвитку та управління бізнесом.

– Отже, ти йому довіряєш?

– Він завжди поруч, допомагає мені, підтримує. У мене не було приводу засумніватися у його порядності. А чому ти запитала мене?

– Ти ніколи не говорив про нього.

– Цю умову поставив він сам. Енцо – людина не публічна, і якщо ти поставиш за мету, то не знайдеш про неї нічого в засобах масової інформації. Своїм візитом він зробив нам величезну честь.

– Ти так говориш про нього, наче він якийсь бог, якому всі мають поклонятися.

Ерік не міг зізнатися їй, що вона близька до істини.

– Ще в дитинстві я усвідомив для себе одну важливу річ: світ улаштований зовсім інакше, ніж нам про це розповідають та показують ЗМІ. Для нас із тобою існують межі численних держав, а для нього їх не існує. Людина, яка зараз сидить у мене у вітальні, має владу, яка виходить далеко за межі твого розуміння. Енцо – геній та володар економіки, а ще він мій соратник, наставник та друг.

Тіна відчула себе остаточно пригніченою і похмурою. Все здавалося таким складним і очевидним одночасно, що думки плуталися, наскочуючи одна на одну. Чим більше Ерік вводив Тіну своє життя, тим більше вона хвилювалася, що його оточення не прийме її.

– Моніка сказала, що ти жив у них майже три роки.

– Так. Тоді ми з нею були дуже близькі, розуміли одне одного з півслова. Вона добре впливала на мене, випромінювала спокій, у неї був особливий погляд на світ і мудрість терпіти мої нападки та витівки.

Ерік чесно розповідав про своє минуле, а Тіна не могла гідно оцінити це, адже остаточно переконавшись у тому, що між її чоловіком і Монікою існує особливий духовний зв'язок, її накрила нова хвиля ревнощів. Для неї все виглядало нелогічно та дуже дивно. Немов хтось спеціально розлучив закоханих і до певного часу утримував їх на відстані. Тіна припустила, що це вигідно Енцо. Можливо, він хотів, щоб Ерік одружився з Монікою. Це був би вигідний союз. Ймовірно, Енцо просто не встиг вчасно втрутитися в ситуацію з одруженням підопічного, адже Ерік повівся дуже непередбачено.

– Якщо ти не заперечуєш, я хочу відпочити. Останнім часом я щось дуже стомлююся.

Вона не хотіла знову повертатися до вітальні до людей, які, можливо, з'явилися сюди, щоб зруйнувати її щастя. Розуміючи, що в неї немає жодної можливості щось змінити, Тіна вирішила довіритися чоловікові та долі.

Ерік, бажаючи підтримати кохану, поклав руку на її живіт.

— Звичайно, кохана, відпочивай, — дбайливо сказав він. – Я скоро прийду до тебе.

Чоловік нахилився, поцілував Тіну в губи, а потім відсторонився і ласкаво провів долонею по її волоссю.

– Заспокойся. Між мною та Монікою нічого немає і не було. Ми друзі. Я не хотів би, щоб ти хвилювалася і нервувала з цього приводу.

Замість відповіді вона міцно обійняла Еріка. Їй хотілося зізнатися йому, що вона паніці і потребує його підтримки, тому що занадто сильно боїться втратити його, що в неї немає впевненості в міцності їхніх відносин і спільному майбутньому, проте говорити щось подібне Тіна не збиралася. Її природжена жіноча гордість блокувала бажання відкрити йому свої страхи та сумніви. Його обійми та поцілунки заспокоювали, наче повертаючи серце до життя. Ерік усміхнувся – щиро, від душі. Його очі світилися ніжністю та турботою.