Наша дахозносна весна - Анна Харламова

Лука.

 Вермонт.

  МИНУЛО трохи більше години, після дивовижного поєднання у басейні. І майже пів години, як ми сидимо у вітальні, загорнуті в плед біля каміну. Ми п'ємо вино та їмо канапки, які приготували собі з того, що я купив. Пиріжки, які напекла дружина Еда, були з'їдені ще на початку наших посиденьок. Смакота нереальна. Начинки з гарбуза та яблук, а ще з грибною начинкою - це щось. Лейла сказала, що візьме рецепти для Саммер, щоб та могла їх готувати в своїй кондитерській. 

   Обіймаю Лейлу за плечі і цілую у маківку, вдихаючи аромат її волосся. Це мене завжди заспокоює. Вона голубиться до мене і тихо позіхає. День був насиченим, довгим і багатим на події, тому не дивно, що моя кохана, втомилась. 

   — Підемо до ліжечка?

   — Ще трохи посидимо… мені так добре… — Її маленька долоня погладжує мої груди через футболку. Гарячі пальчики іноді торкаються моїх сосків і ця маленька Бджілочка точно знає, що робить.

   — Готуєш мене до другого раунду?

   Вона сміється. 

   — Спіймав мене на гарячому. — Каже вона і додає. — Але в арсеналі у мене ще є одні прийомчики… і ти точно будеш готовий не лише до другого, але і до третього раунду, як і обіцяв. 

   Я веду бровою, і усміхнувшись, беру її руку, і опускаючи своїм тілом, кладу її долоню на свій пах.

   — Тоді - треба використати весь арсенал, щоб ми все-таки осилили три раунди.

   — У мене немає сумнівів, що до наших сил та здібностей. А у тебе? — Пальчики Лейли почали стискати мій член через сірі спортивні штани, і я ковтнув. 

   — Ніяких сумнівів. І я це тобі зараз доведу. — Я перевертаю її на спину і запитую. — Язик? Пальці? Член? Що перше?

   — Твоя послідовність - просто неймовірна. Ось так і розпочинаємо. — Лейла тягне мене за футболку і ми за мить цілуємось.