(не) Вірний, або Ти моя, крихітко! - Аня Стар

Цей самий день. Лабораторія

19:00

— Ну і де він пропадає? — пробурчала Вікторія собі під ніс, навертаючи невідоме за рахунком коло навколо столу з підготовленими підставками і пробірками.

Два комп'ютери слабко шуміли в тиші, наганяючи тугу й зневіру. Вікторія не забула вдягнути халат для роботи в лабораторії. Із собою вона взяла кілька підручників і блокнот із записами.

"Сподіваюся, він оцінить мої ідеї", — з видихом подумала Вікта, покладаючи сумнівні надії на те, що Фейт погодиться з її пропозицією.

За десять хвилин у просторе приміщення зайшов її напарник за проектом.

— Привіт, — кинув Редді недбало, немов зовсім не запізнився. Молодий чоловік зняв піджак синього кольору, залишаючись в одній джинсовій сорочці та штанах. Він трохи закотив рукави і накинув на плечі білий халат. — Давай вирішимо тему проєкту швидше, а то в мене справ нагромадилося, — Фейт подивився на екран смартфона, підраховуючи скільки грошей отримати за лабораторну і доповідь для другокурсника.

"Уже десятий за рахунком... Цього місяця непоганий прибуток"

Вікторія примружила очі, випалюючи на ньому клеймо ненависті.

"Можна подумати, я не розумію, про які справи ти говориш", — вона грубо кинула на стіл свій блокнот, заправляючи за вуха пасма волосся.

— Я пропоную поєднати щось корисне, зробивши наголос на екологічно чистих компонентах, і водночас піти в індустрію краси, а точніше, парфумерію, — у її тоні вгадувалася різкість, а щоки вкрилися рум'янцем злості.

"Мабуть, знову побіжить зноситися з тим кістлявим непорозумінням"

— Це ж зовсім не серйозно, — хмикнув Редкліфф, підійшовши до неї ближче. Він зазирнув у її записи і скептично підняв одну брову, — і занадто по-принцеськи.

— По-принцеськи? — повторила Вікторія, захлопавши віями. — Та ти зовсім знущаєшся? — вона вперла руки в боки й насупилася.

— А хіба ні? У нас серйозний проєкт, а ти думаєш, як би ще сильніше свою мордочку напудрити, - він зачинив блокнот і втупився в неї з глузуванням в очах, — Пряма дорога до успіху це розвиток автоматизованих систем виробництва нового виду палива або спеціальної полімерної сировини для виготовлення медичних приладів. Та хоч створення суперміцної тканини для спецівки збройних сил Британії, а не це фуфло, — Редді схрестив руки перед собою, але продовжував розглядати її палаюче обличчя.

— Знаєш що? — прошипіла Вікторія, почавши збирати свої речі поспіхом. — Іди до біса зі своєю спецівкою Фейт! — вона штовхнула його плечем і вийшла з лабораторії, виблискуючи п'ятами в сказі.

***

Вікторія повернулася в жіночий гуртожиток пізніше запланованого. Довелося попросити одного з охоронців вийти в місто і придбати кілька пляшок французького вина з фруктами і сиром. Благо цьому хлопцю можна було повісити локшину на вуха про подарунок подрузі.

Ближче до одинадцятої години ночі принцеса заявилася з візитом до своєї найкращої подруги.

Хлоя лежала в милій піжамі на ліжку і читала книжку.

Хлоя видала протяжний свист і почала відкривати одну з пляшок за допомогою гострої шпильки для волосся.

— Що трапилося? Знову цей увалень усе зіпсував?

— Та я його після цього лисим зроблю! — в серцях випалила принцеса і шмигнула почервонілим носом.

Вона коротко розповіла про те, що трапилося і як він укотре знущався з неї.

— Ну цей мудак відкрито наривається на відповідь із твого боку, — Хлоя розлила ароматний напій у чашки для чаю, — Ти ж не залишишся в числі скривджених?

— Він у мене відповість... за все. Будь упевнена! — із запалом заявила Вікторія, випиваючи залпом половину кухля.

***

Наступний день

Лабораторія

7:00 ранку

Цього разу Вікторія Ертон спеціально прокинулася рано вранці, щоб опинитися в цій проклятій лабораторії. Недовго думаючи, вона увімкнула стаціонарний комп'ютер, сподіваючись дістатися до особистих записів і проєктів Редкліффа Фейта, але одразу ж наштовхнулася на перешкоду.

"Введіть пароль" — вимагав від неї великий червоний напис на екрані.

Вікторія не стала мучити машину купою неправильних, введених навмання комбінацій, прекрасно знаючи, що після третьої провальної спроби програма намертво заблокує доступ до комп'ютера, і без довгих виснажливих танців з бубном той стане непотрібним шматком пластику.

Порившись у чаті інституту, все-таки змогла знайти мобільний номер Редкліффа Фейта.

"Напиши пароль. Я в лабораторії, хочу ознайомитися з твоїми напрацюваннями щодо нашої спільної роботи."

"Пароль", — на подив, відповідь від Фейта їй надійшла майже одразу.

"Ха-ха-як-смішно-ну-просто-смішно! Серйозно, Фейт дай мені пароль від компа"

"Ні. А взагалі я здивований, принцесо, що ти і в таку рань уже на ногах. Напевно, сьогодні буде сонце світити!"

"Чому ні, Фейт?"