Українська література » » Чорний дім - Стівен Кінг

Чорний дім - Стівен Кінг

---
Читаємо онлайн Чорний дім - Стівен Кінг
Я можу замовити щось поїсти? — запитує Джек.

— Усе зазначено на дошці. — Бармен повертається і показує білу дошку, на якій рухомими літерами пробігає меню.

«Гамбургер, чізбургер, хот-дог, смажена ковбаса, сардельки, сандвіч, картопля фрі і кільця цибулі».

Цим жестом він хотів змусити Джека зрозуміти, що той неуважний.

— Вибачте, я не помітив.

Бармен знизує плечима.

— Середній чізбургер і фрі, будь ласка.

— Ланч починається не раніше від одинадцятої тридцять, на дошці написано. Бачите? — Ще один глузливий жест у бік напису. — Мама готує все зараз. Я можу передати їй замовлення, вона візьметься за нього, коли зможе.

Джек дякує, бармен глипає на екран телевізора, прямує до кінця барної стійки і зникає за рогом. За кілька секунд він повертається, знову дивиться на екран і запитує в Джека, що той буде пити.

— Імбирний ель, — відповідає Джек.

Дивлячись на екран, Лестер Мун тонкою цівкою наливає імбирний ель у пивний бокал і відсуває його в бік Джека. Тоді його рука зісковзує під барну стійку, щоб узяти пульт дистанційного керування, і він каже:

— Сподіваюся, ви не заперечуєте, я дивлюсь старий фільм, досить кумедний.

Він натискає на кнопку пульта, і Джек чує голос своєї матері.

«Здається, Смоукі прийде сьогодні пізно, я б хотіла, щоб цей маленький хитрун навчився утримуватись від надмірного вживання алкоголю».

Перш ніж Джек повертає обличчя до екрана, Лестер Мун запитує, чи він пам’ятає Лілі Кавано.

— О, так.

— Я дуже любив її, коли був дитиною.

— І я, — каже Джек.

Джек одразу ж упізнає фільм «Жах Дедвуд Ґалч», комічний вестерн 1950 року, у якому вже тоді славетний і досі згадуваний з любов’ю Білл Таунс, такий-собі Боб-Гоуп для бідняків, грав боягузливого азартного гравця і шулера, що приїжджає до маленького населеного пункту Дедвуд Ґалч, Арізона, і його помилково приймають за горезвісного стрілка. Красива і дотепна власниця салуну «Лейзі 8», веселого центру соціального життя села, Лілі Кавано, улюблениця ковбоїв, ледарів, скотарів, торговців, правоохоронців і покидьків, котрі провели з нею не одну ніч. Вона попереджає своїх клієнтів, щоб ті залишали біля дверей револьвери, а також ті манери, які побутують лише у світі опопанакс. Зараз минуло вже з півгодини фільму, демонструється сцена, в якій Лілі Кавано сама у своєму салуні намагається позбутися надокучливої бджоли.

Бджола і Королева Бджіл, — посміхаючись, думає Джек.

З настирливим дзижчанням Лілі відмахується ганчіркою, мухобійкою, шваброю, віником, ременем від пістолета. Усі її намагання виявляються марними, бджолі постійно вдається ухилитись, вона дзижчить то тут, то там, то на барній стійці, то на столику для карт, то на пляшці віскі, то на інших трьох бутлях, що стоять рядком, то на піаніно, а то й чекаючи, коли комаха хитро підкрадеться, і вона застосує проти неї наступний вид зброї, але бджола злітає за мить до того, як вона намагається її знешкодити. У цих прекрасних невеличких кадрах можна побачити фарс.

Коли Джеку було шість, шість, шість, чи, можливо, сім, він ледь не заходився від сміху щоразу, коли бачив, як його талановитій матері знову і знову не щастить здолати цю летючу набридливу бджолу. Якось поцікавившись, як творці фільму змусили комаху робити всі ці речі, його мати пояснила, що це не справжня бджола, а зачарована, і чаклували над нею у відділі спецефектів.

Лестер Мун каже:

— Я ніколи не міг зрозуміти, як вони змушували бджолу летіти туди, куди вони хотіли, вони що — тренували її?

— Спочатку вони зняли тільки її саму, — каже Джек, дійшовши висновку, що Смердючий Сир — це досить непоганий хлопець, який чудово знається на актрисах. — Мультиплікатори вставляють спецефект бджоли пізніше. Це не справжня бджола, а малюнок — анімація. А навіть не скажеш, правда?

— Та не може бути! Ви впевнені? До того ж звідки ви знаєте?

— Я читав про це в якійсь книжці, — каже Джек, використовуючи універсальну відповідь на такі запитання.

Вишукано одягнений шулер Білл Таунс ліниво проходить крізь двері салуна «Лейзі 8». Він хтиво споглядає на господарку закладу, не звертаючи уваги, що вона підкрадається до бджоли, яка знову вмостилася на блискучу барну стійку. Він думає лише про залицяння, тож прямує поважною ходою.

«Я бачу, ти знову повернувся, красунчику, — каже Лілі, — очевидно, тобі тут сподобалося».

«Крихітко, це найприємніший заклад на захід від Міссурі. Це місце нагадує мені те, де я обіграв у “Блек Джек” Мак-Ґурка, не залишивши йому жодного шансу. Бідний “Блек Джек”. Він не зрозумів, коли треба було скинути».

Створюючи шум, неначе злітає Б-52, зачарована бджола, фантастична істота, готується до посадки на капелюх охайно зачесаного Білла Таунса. На обличчі коміка з’являється кумедний жах. Він розмахує руками, танцює джиґу і хрипко верещить. Зачарована бджола виконує авіаційні трюки над збентеженим псевдострілком. Розкішний капелюх падає, волосся куйовдиться. Він нахиляється до стола і, зрештою, метушливо розмахуючи руками, залазить під нього та благає про допомогу.

Одним оком спостерігаючи за неквапливою бджолою, Лілі прямує до барної стійки, бере склянку і складену газету. Вона наближається до столу та спостерігає за бджолою, яка накручує кола. Вона стрибає вперед, опускає склянку. Бджола, опинившись у пастці, злітає і б’ється об дно склянки. Лілі нахиляє склянку, просовує складений папір під неї та підводить руки, притискаючи газету до склянки.

Камера від’їжджає, і ми бачимо, як боягузливий гравець визирає з-під столу, коли Лілі штовхає двері й випускає бджолу.

Позаду нього Лестер Мун каже:

— Чізбургер готовий, містере.

Протягом наступних півгодини Джек поглинає свій бургер і намагається повністю зануритись у фільм.

Бургер чудовий, світового класу, такий пікантний смак можна отримати, тільки підсмаживши його на змащеній олією сковорідці. Фрі бездоганна, із золотавою і хрусткою скоринкою, але він ніяк не може зосередитись на фільмі «Жах Дедвуд Ґалч». Проблема не в тому, що він бачив цей фільм з дюжину разів, проблема в Тенсі Френо. Чим більше він про це думає, то менше розуміє, що відбувається.

За словами Тенсі, ворон на ім’я Ґорґ прийшов зі світу, який розташований поруч і водночас за межами світу, відомого нам. Очевидно, вона говорила про Території, використовуючи фразу з «Ворона» По, вона назвала цей, інший, світ «Нічний берег Плутона». Це досить вдала назва для таких, як Тенсі, але аж ніяк не стосується магічних Територій. Ґорґ розповів Тенсі, що

Відгуки про книгу Чорний дім - Стівен Кінг (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: