Утриманка для мільярдера - Джулія Ромуш
На очі накочують сльози. Немає чим дихати. Мені здається ще трохи, і я задихнусь. Але, здається, чоловіка не хвилюють мої проблеми. Річард продовжує вбиватись мені в рот, проникати до самої горлянки. Я була впевнена, що він не зможе прослизнути настільки глибоко, але в нього виходить. Я впираюся руками в його стегна, дряпаю їх, намагаюся відштовхнутись, але це мені також не допомагає. Чоловік продовжує свої поштовхи.
- Розслабся, - гарчить розлюченим звіром, а я лише сильніше напружуюсь. Як можна розслабитись, коли неможливо вдихнути?
Сльози течуть по щоках, я нічого не можу з цим зробити, тіло здригається і мені здається, що я ось-ось знепритомнію.
Він різко виходить із мого рота. Дає мені невелику перерву, і я нею користуюся. Жадібно хапаю ротом повітря. Намагаюся надихатися, але здається, що чим глибше і більше я вдихаю, тим менше можу насититися киснем.
Мене всю трясе. Сльози струмком біжать по обличчю. Я навіть не наважуюсь підняти погляд на чоловіка. Навіть не хочу думати, наскільки безпорадно зараз виглядаю.
- Не напружуй горло і дихай носом, - його рука знову на моїй потилиці, а я моментально напружуюся, тому що розумію, що зараз він знову почне штовхатися до мого рота.
- Я сама, - вимовляю тремтячим голосом і роблю над собою зусилля. Примушую себе підняти очі нагору і зустрітися з його затуманеним поглядом. Скаженим. Диким. Голодним. Я не знаю, як дивиться чоловік, коли збуджений і хоче жінку. Але мені здається, що приблизно так, як на мене зараз дивиться Барнс. Від його погляду тіло кидає у жар. Здається, що кров починає вирувати у венах.
Проходжуся язиком по опухлих губах, стискаю пальці на його збудженому члені й повторюю:
– Я спробую сама зробити так, як тобі подобається. - Краще я сама це робитиму, ніж він знову почне жорстко мати мій рот.
Річард мовчить, просто пропалює мене своїм поглядом, і я сприймаю його мовчання за згоду. Опускаю погляд вниз, знову дивлюся на його член і не можу повірити, що він щойно був у мені, діставав до горла і я залишилася жива. Він виглядає загрозливо.
Але я не маю часу на прийняття дійсності. Я нахиляюсь уперед, проходжуся язиком по голівці члена, змикаю на ній губи, сідаю на нього. У мене не виходить увібрати його настільки ж глибоко, наскільки він входив до мене до цього. Я пробую ще раз, але результат той самий, я починаю задихатися.
Чоловікові набридає чекати, поки я почну робити те, що він хоче. Тому його рука знову натискає на мою потилицю, член ковзає по моєму язику і проникає глибше, сльози моментально виступають на очах.
- Дихай носом і розслаб горло, - грізно гарчить і я підкоряюся його наказу. Стає трохи легше.
Не знаю чому, але в цей момент я підіймаю погляд нагору. Дивлюся на Річарда, зверху донизу. Бачу, як він заплющив очі, як його рот трохи розплющився, як рвано він дихає. І тут чоловік, ніби відчуваючи мій погляд, розплющує очі. Дивиться прямо на мене, а після його погляд ковзає на мої губи, він жадібно спостерігає за тим, як його член проникає до мого рота. Я відчуваю, що йому подобається спостерігати за тим, як мої губи стуляються на його члені. На те, як сльози котяться моїми щоками... Йому подобається бачити мене на колінах.
Якоїсь миті я відчула, що він почав у мені збільшуватися. Я не могла повірити в те, що він міг бути ще більшим. Чоловік почав ще більше вбиватися в мене, а потім я відчула, як щось тепле вистрілило мені в горло.
- Ковтай.
