Його жага - Альбіна Яблонська

— У вас в роду були ясновидці?

— У мене в роду? — насупилась жінка. — У мене в роду — ні, але послухайте...

— Зазвичай такі речі передаються по крові. Навіть через кілька поколінь. 

— Я просто хочу, щоб ви нам допомогли. Допомогли моєму синові. 

— Ви хочете, щоб я приїхала та зустрілася з ним?

— Якщо можна — так, — сказала Дороті. — Я тому вам і дзвоню. Я бачила, що ви знайомі з такими речами. І...

— Скільки йому років?

— Він зовсім маленький. Навіть до школи ще не пішов...

— Я не зможу допомогти, вибачте, — мені довелося відмовити. — Вам краще звернутися до дитячого психолога та більше з ним спілкуватися. Діти можуть просто вигадувати всяке. Фантазувати. А вигадувати і бачити майбутнє — не одне й те саме. Вибачте, я вимикаю зв'язок.

— Ні-ні-ні, зачекайте! Але ж психолог не допоможе! Роббі — не просто замкнутий, йому потрібен наставник на зразок вас! 

— Наставник? З чого ви взяли, що це так працює?

— Але ж ви можете його зрозуміти, заспокоїти. Або навчити цим користуватися.

Я протяжно видихнула, забувши про норми пристойності. Я не хотіла, щоб хлопчик мучився, як я. Тому що бути ясновидцем — це жахливо. 

— Краще цим узагалі не користуватися, Дороті. А якби я навіть і погодилася... 

— Так?

— Моя аура надто сильна для малюка. Вона його обпалить, залишивши травму на все життя. Непідготовлений розум може збожеволіти. Ваш хлопчик просто збожеволіє від тієї сили, яка відкриється йому...

— Але ж має бути вихід! — була вона у розпачі. 

Я закурила сигарету, відкинулася на спинку крісла, щоб подумати про своє життя понад тридцять секунд. І не ревіти при цьому. 

— Насправді є один спосіб. Але для цього взаємодіяти мають не чужі люди. А споріднені душі. 

— Споріднені душі? Що це означає?

— Те й означає, Дороті. Вчити вашого сина має кровний родич, якого природа наділила даром. Якщо ви кажете, що нікого такого немає в роду... Це глухий кут. Мені шкода.