Ахарняни - Арістофан

В руках у нього — три батоги.
Дікеополь
Ось межі мого ринку. Можуть вільно тут
720 Усі пелопоннесці, беотійці всі
І всі мегарці різними товарами
Зі мною торгувати, лиш не з Ламахом.
Наглядачами ринку згідно з жеребом
Три батоги лепрейські нині обрано.
Донощикам з'являтись — заборонено,
Підлиз усяких — це також стосується.
Стовпа ще треба вбити з договором тим, —
Ось тут найкраще, — щоб усяк читати міг.
(Заходить у дім).
Появляється мєгарєць з двома дівчатками.
Мегарець
Вітай, афінський ринку, наша радосте!
730 Стуживсь я за тобою, мов за матір'ю.
(До дівчаток).
Ну, ворушіться, кляті, ну, бідо моя!
Скрізь нишпорте, мо', кусень хліба знайдете.
А покрутіть-но, поміркуйте шлунками,
Чи вас продати, чи морити голодом?
Дівчата
Продай, продай нас!
Мегарець
Я й сам не проти, та чи є купець такий,
Що вас придбав би на здорову голову?
Є спосіб! По-мегарськи піддурю його:
Як поросят продам вас. Лиш копитця ті
740 Вдівайте хутко, щоб одразу бачили,
Що мати ваша — це свиня, й не будь-яка.
А вернетесь додому — на той раз уже, [54]
Клянусь Гермесом, з голоду попухнете.
Ще рильця поросячі надягніть собі.
Тепер до міха, гайда!
Зодягає двох дівчаток і саджає їх у мішок.
Та кричіть-но там
На ціле горло, рохкайте і хрюкайте,
Як поросята під ножем на вівтарі.
А я гукну тим часом Дікеополя.
Гей, купиш поросяток, Дікеополе?
З дому виходить Дікеополь.
Дікеополь
750 Ти хто, мегарець?
Мегарець
Так. Поторгувать прийшов.
Дікеополь
Ну як там справи?
Мегарець
Добре. Голодуємо.
Дікеополь
(дивиться на міх)
Не зла музика. Ще й флейтист би здався тут
А, крім голодування, що ще робите?
Мегарець
Та так, усяке... Ось як я ішов сюди,
В мегарській раді всі ламали голови
Над тим, як би то швидше місто знищити.
Дікеополь
Полегшає вам скоро.
Мегарець
Та пора б уже.
Дікеополь
Такі-то справи... Ну, а хліб почім у вас?
Мегарець
В нас хліб дорогоцінний, як боги самі. [55]
Дікеополь
760 А сіль тут маєш?
Мегарець
Сіль? Вона ж у вас тепер.
Дікеополь
Часник, напевно, маєш?
Мегарець
Ха, сказав таке!
Ви ж, як ті миші польові, прете на нас
І всі поля кілками, знай, дірявите.
Дікеополь
Так що там в тебе?
Мегарець
(розв 'язує міх)
Та жертовні свинки тут.
Дікеополь
Оце товар! Показуй.
Мегарець
Лиш оближешся.
Такі пухкенькі, гарні... Та вже сам дивись.
Дікеополь
(приглядається до поросятка)
Це що за диво?
Мегарець
Порося, клянусь тобі.
Дікеополь
Та що ти? Звідки?
Мегарець
Та з Мегар, а звідки ще?
їй-богу, поросятко.
Дікеополь
Щось не віриться... [56]
Мегарець
770 і де такий ти взявся, недовірливий?
Так об заклад побиймось: глечик солі дам,
Якщо це місце, що взялось щетинкою,
Не поросятком зветься серед еллінів.
Дікеополь
Хіба в людини...
Мегарець
Ну, а я й кажу про те.
Моя робота. Ти гадав, чиє воно?
Послухай, що за голос.
Дікеополь
Що ж, послухаю.
Мегарець
Ану захрюкай, свинко, обізвись до нас.
Мовчиш? Чекай-но, кляте, віднесу тебе
Назад, клянусь Гермесом, до Мегар твоїх.
Дівчатка
780 Хрю-хрю...
Мегарець
А що, не свинка, скажеш?
Дікеополь
Нині свинка це,
А підгодуєш трохи, років зо три ще...
Мегарець
В усім, будь певен, дорівняє матері.
Дікеополь
Та жертви з них не вийде.
Мегарець
Та чому ж би то
їх жертвувать не можна?
Дікеополь
Бо без хвостика. [57]
Мегарець
То байка, бо мала ще. Не оглянешся —
Коли товстий, червоний хвіст їй трапиться.
Бери на відгодівлю — не жалітимеш.
Дікеополь
Ну й схоже в них те місце!
Мегарець
Бо пішли вони
790 Від того ж батька і тієї ж матері.
А ще як трохи згрубне й обросте як слід, —
Прекрасну жертву Афродіті матимеш.
Дікеополь
Для Афродіти — свинка? Ще образиться.
Мегарець
Ти так гадаєш? Саме їй і жертвують,
Бо м'ясо свинки, як рожном проб'єш його, —
Найкраще, найсолодше, найприємніше.
Дікеополь
Ну, а самі, без мами, вже їдять вони?
Мегарець
Клянусь тобі, вже й батько не потрібен їм.
Дікеополь
А чим їх пригощаєш?
Мегарець
Що даси, з'їдять.
8оо д ти спитай їх.
Дікеополь
Свинко, свинко!
Дівчатка
Хрю-хрю-хрю.
Дікеополь
А жолуді їсте ви? [58]
Дівчатка
Хрю-хрю-хрю-хрю-хрю.
Дікеополь
А висушені фіги?
Дівчатка
Хрю-хрю-хрю-хрю-хрю.
Дікеополь
То ви й до фіг охочі?
Дівчатка
Хрю-хрю-хрю-хрю-хрю.
Дікеополь
Згадав лиш їм про фіги — горло, бач, деруть.
Гей, винесіть хто-небудь фіги сушені,
Чи будуть їсти свинки.
Раб приносить фіги.
Ну й сміховина!
Ти глянь, як уплітають, аж луна іде.
Звідкіль вони, ти кажеш, з Голодонії?
Мегарець
Чекай, одної фіги не помітили
810 Якимось чудом — хоч одну я з'їм собі.
Дікеополь
Таку худібку гріх було б проґавити.
То як їх ціниш? Говори, сторгуємось.
Мегарець
Он ту за в'язку часнику віддам тобі.
За другу — мірку солі, та й розійдемось.
Дікеополь
Ну, згода! Почекай тут.
(Заходить у дім).
Мегарець
Діло йде-таки!
Гермесе, опікуне торгу, дай мені
Ще й жінку так пустити разом з матір'ю. [59]
Входить Донощик.
Донощик
Ти звідки?
Мегарець
Я з Мегари. Зі свиньми прийшов.
Донощик
Ага, попався! Донесу, що свині ті —
820 3 ворожого нам краю. Ти ж — вивідувач.
Мегарець
Ось де початок лиха, корінь зла всього.
Донощик
Ти ще заплачеш нині! Ну, даєш мішок?
Мегарець
Схопив мене донощик, Дікеополе!
Дікеополь
Донощик? Де він? Гей, наглядачі мої,
Вкажіть йому, де вихід, язикатому.
Чому наосліп, без огню, никаєш тут?
(Бере до рук батіг).
Донощик
Я ж ворогів шукаю.
Дікеополь
Ох, жалітимеш,
Як не чкурнеш найдалі! Там шукай собі.
Мегарець
Це справжнє лихо для Афін — людці такі.
Дікеополь
830 Кріпись, мегарче! Ось тобі за свинок цих
Часник і мірка солі, як умовились, —
І йди щасливо.
Мегарець
Та яке там щастя в нас! [60]
Дікеополь
Ну що ж, тоді зоставлю при собі його.
Мегарець
Тепер без батька, поросята, пробуйте
Поїсти хліба-солі, може, дасть вам хто.
Мегарець виходить.
Дікеополь бере мішок і заходить у дім.
СТРОФА IV
Перша половина хору
Ото щасливий чоловік! Чи чули ви, як славно
Облагодив це діло він? Тепер багате жниво,
На ринку сидячи, пожне,
А прийде Ктесій чи який
840 Донощик інший — їм тоді
Влетить по заслузі.
АНТИСТРОФА IV
Друга половина хору
І тут ніхто із шахраїв тебе вже не піддурить.
Препід свій зад товстий ніяк до тебе не просуне.
Не потурбує Клеонім.
У білім одязі гуляй:
Гіпербол осудом брудним
Тебе не замаже.
СТРОФА V
Перша половина хору
На площі стрінувшись, тепер до тебе не підійде
Кратін, розпусник той бридкий,
хоч виголений гладко.
850 І той мерзотник Артемон,
Що так і рветься до пісень,
А в нього батьківським козлом
Смердить під пахвами.
АНТИСТРОФА V
Друга половина хору
Тебе на глум не візьме вже Павсон,
ота паскуда.
Холарга сором, Лісістрат, на площі вже не займе. [61]
В біді по вуха він зав'яз,
І що не місяць — тридцять днів
Голодний і холодний він,
І так щороку.
ЕПІСОДІЙ П'ЯТИЙ
Входить Бeотієць з рабом і флейтистами.
Бeотієць
(знімаючи зі спини величезний мішок)
8бо Ну й в'ївсь, клянусь Гераклом, той мішок мені!
Знімай-но з мене цей вантаж, Ісменію.
А ви, фіванські свистуни-дударики,
Під хвіст собаці дуйте — не в сопілки ті.
Дікеополь
(виходячи з дому, до флейтистів)
Тихіше, кляті! Гетьте звідси, оси в'їдливі!
Звідкіль взялись ви, трясця вашій матері,
Херідові музики, на дворі моїм?
Флейтисти розбігаються.
Бeотієць
Клянуся Іолаєм, ти — рятунок мій:
Від самих Фів за мною, знай, висвистують,
Аж цвіт і листя м'яти геть обсипались.
870 Ось і товар мій, друже, — вибирай собі
Чи сарану, чи птицю, що вподобаєш.
Дікеополь
Привіт мій ласунові беотійському!
Ну що в міхах тих?
Бeотієць
Все добро Беотії:
Салата, м'ята, килими, світильники,
Качки, галки, лисухи, чайки, рябчики,
Нурці, перепелиці, дикі голуби...
Дікеополь
Пташиним роєм ти зваливсь на ринок мій. [62]
Бeотієць
А ще бобри, лисиці, гуси, кролики,
Кроти, тхори, куниці, видри, зайчики
880 і ще вугри копайські найдобірніші.
Дікеополь
Вугор? Ця рибка — найсолодші ласощі!
Дозволь хоч привітати славну рибку ту.
Бeотієць
(до вугра)
Тобі, як і годиться, п'ятдесятому,
Слід гостя привітати. Поклонись йому.
Дікеополь
О рибко довгождана, ти прийшла-таки!
Прийшла ти, мріє хору комедійного
І Моріха розрадо! Гей, несіть сюди
Жарівницю з міхами роздувальними!
Приходять раби.
Дивіться, що за рибка! Чи ж є краща де?
890 Шість років ми чекали — й ти з'явилась нам.
(До рабів).
Ото ж вітайте гостю. Я ж придбаю вже
Вуглинок якнайкращих у догоду їй.
Несіть її за мною.
(Співає).
"Тільки смерть одна
Мене розлучить..." з юшкою і рибкою.
Бeотієць
Чекай, а хто ж за рибку розрахується?
Дікеополь
Віддай її, як мито — й ми сквитовані.
А може, ти надумав ще продати щось?
Бeотієць
Еге ж, купуй, що хочеш.
Дікеополь
Купувати лиш?
А що, коли б міняти? [63]
Бeотієць
То давай мені,
900 Що є в Афінах, а нема в Беотії.
Дікеополь
Сардин фалеронських та горшків я дам тобі.
Бeотієць
Горшки, сардини? Ними в нас хоч гать гати.
Згадай-но, чим багаті ви, афіняни.
Дікеополь
Згадав нарешті! Дам тобі донощика,
Як горщик упакуєш.
Бeотієць
Це вже інша річ!
Товар цей прибутковий: лиш подумати —
Таку хитрющу мавпу привезти собі.
Дікеополь
Ось і один з них. Це Нікарх. Слідить когось.
З'являється Нікарх.
Бeотієць
Який хирлявий!
Дікеополь
Зате злом начинений.
Нікарх
910 Чиї товари?
Бeотієць
Та мої, з Беотії,
Клянуся Зевсом.
Нікарх
Донесу, що ворог тут
Щось затіває.
Бeотієць
З глузду зсунувся!
Ти наготовивсь воювати з птицею? [64]
Нікарх
Тебе таки оскаржу.
Бeотієць
В чім тут винен я?
Нікарх
Зібрались люди, бачу. Ради них скажу:
Світильники приносиш нам від ворога.
Бeотієць
Ти свідчити зібрався й про світильник
цей?
Нікарх
Майстерні корабельні нам попалить він.
Бeотієць
Майстерні... цей світильник?
Нікарх
Звісно.
Бeотієць
Як же то?
Нікарх
920 д так Скажімо, ворог комара піймав,
Що то водою біга, й до ноги йому
Світильник прив'язавши, у рівчак пустив.
Рівчак пливе у гавань, ще й Борей подме —
І ось тобі й пожежа.
Бeотієць
Ну й додумався!
Комар, вода, світильник, кораблі горять...
Нікарх
(до глядачів)
Ви будете за свідків.
Дікеополь
Та заткни його!
Подай соломи. Буду пакувати вже.
Ловлять донощика й запаковують його. [65]
СТРОФА VI
Перша половина хору
930 В'яжи, пакуй як слід його,
Щоб у дорозі гостеві
Ця покупка
на кусні не розбилась.
Дікеополь
Авжеж, подбаю я про це.
Хай стогне, плаче цей горщок,
Що тріс в огні,
проклятий небом посуд.
Перша половина хору
Яка ж із нього користь?
Дікеополь
Він для всього придатний:
зливати бруд, мутити суд,
А ще наклепникам світить.
І добре в нім
Варити всякі...