Остання любов - Тютчев Федір

Коли життю надходить край,
Ми любим ніжно і забобонно…
О ти, прощальний світе, сяй
І запізніло, і беззаконно!

Півнеба в темряві, лишень
На заході – зорі блукання.
Зажди, зажди, вечірній день,
Тривай, тривай, зачарування.

Нехай холоне в жилах кров,
Та в серці ніжність не марніє…
Остання у житті любов –
То і блаженство, і безнадія.

Переклад: Грязнов Олександр Андрійович