Бартек-переможець - Сенкевич Генрик

БАРТЕК-ПЕРЕМОЖЕЦЬ

і

Героя мого звали Бартек Словікале тому, що він мав звичку витріщати очі, коли до нього звертались, то сусіди називали його Бартек Витрішкуватий. З соловейком же у нього не було нічого спільного, зате розумові здібності та надзвичайна наївність накликали на нього ще й прізвисько Бартек Бовдур. Це останнє було найпопулярніпшм і, напевне, тільки одне воно перейде в історію, хоч Бартек мав ще й четверте, офіційне. Тому, що для німецького вуха між словами "чловєк"2 і "словік" немає ніякої різниці, а німці люблять в ім'я цивілізації перекладати варварські слов'янські назви на культурнішу мову, то свого часу при складанні військових списків відбулася така розмова:

— Як тебе звати? — спитав офіцер Бартека.

— Словік.

— Szloik?.. Ach! Ja, gut3.

І офіцер записав: "Mensch" *.

Бартек був родом з села Пригнобленого; такі назви сіл дуже поширені в Познанському князівстві та в інших землях Речі Посполитої. Крім землі, хати та двох корів, був у нього ще рябий кінь та жінка Магда,

1 По-польськи це слово означає соловейко.

2 "Людина" (польськ ).

3 Члоік? Ага, добре! (Нім.)

4 "Людина" (нім.).

Завдяки такому збігові обставин він міг спокійно жити згідно з мудрістю, висловленою в віршику:

Рябий кінь і жінка Магда, Що бог схоче, то і так дасть.

І справді, життя його складалось саме так, як бог дав, але коли бог дав війну, Бартек таки добре зажурився. Прийшло повідомлешія, що треба йти до війська, треба було кидати хату, землю і все віддати на жіночу опіку. Люди в Пригнобленому взагалі були бідні. Бартек взимку, бувало, ходив на фабрику і там підробляв собі на господарство, а тепер що буде? Хто його зна, коли та війна з французом скінчиться? Магда, прочитавши повістку, почала клясти: