Сірано де Бержерак - Едмон Ростан

Роксана

Ні, кажу!

Перший гвардієць

(до інших)

Ці очі вогняні! Вона лишається!

Всі

(кидаються, штовхаються, метушаться)

Дай гребінця! – Де мило? Порвався мій каптан! Дай голку! – Ти, бурмило, Манжети де подів? – Хто бритву взяв мою? Позич-по дзеркальце!

Роксана

(до Сірано, що ще умовляє її)

Ні, буду я в бою!

Карбон

(як і інші, підперезавшись, отрусившись від пилу, почистивши шапку, розправивши перо на ній і витягши манжети, підходить до Роксани і церемонно)

Дозвольте, пані, вам представить, як годиться, Хто на очах у вас повинен зараз биться. А. може, й прийме смерть, коли судилось так!

Роксана вклоняється і жде, опершись на руку Крістіанові. Карбон рекомендує.

Барон де Кастерак-Леба-де Каюзак. Барон де Пейреску-де Крабіуль. Барон Мальгур д’Єскарабйо-Біньяк де Салешон…

Роксана

О, скільки в вас імен! Барон Мальгур Беа краю, без упину!

Карбон

(до Роксани)

Прошу вас випустить з руки свою хустину!

Роксана

(рознімає пальці, хустина, що вона держала в руці, падає)

Навіщо?

Всі кидаються підняти хустину.

Карбон

(швидко хапає її)

Прапор цей підносить наш загін! З ним не зрівняється на світі ні один!

Роксана

(усміхаючись)

Але ж він замалий!

Карбон

(прикріпляючи хустину до свого капітанського списа)

Зате яка робота!

Гвардієць

(до інших)

Ну, друзі! Умирать нікому не охота, Проте б я радо вмер задля очей таких, Коли б сьогодні згриз хоча малий горіх!

Карбон

(почувши це, розгнівано)

Фі! Думать про їду у товаристві дами!

Роксана

О друзі, попоїм і я охоче з вами! Несіть сюди вино, паштети, дичину! – Оце меню моє! Вам до вподоби?

Всі впали духом.

Гвардієць

Ну...

Другий гвардієць