Богиня і Консультант - Володимир Львович Єшкілєв
«А ще що він знає?»
«А про що ти би хотів довідатися?» – почув Мітелик голос, який був разюче подібним на голос його батька.
Він обернувся і злякався. За кілька метрів від нього, на іншому відрозі скелі, стояв триметрового зросту динозавр. Тіло ящера вкривало коротке яскраво-червоне пір’я. Він тримався за скелю могутніми лапами з трьома чорними кігтями на кожній. Товстий хвіст постійно рухався, немов шукаючи опору. Його голова, повернута профілем до Валерія Петровича, дивилася на старшого консультанта великим круглим оком.
«Я хочу знати… чому я ще живий?»
«Ти в руках східних. Їхні думки закриті для мене».
«Отже, ти знаєш далеко не все».
«Але я знаю, що Шангар тебе шукатиме».
«Нащо я йому здався?»
«Ти із тих Обраних, хто здатний відчувати Силу. Твоє єство реагує на Силу, а Сила бавиться твоїм єством і дарує тобі проникливі сни. Ти зможеш стати тим, ким ніколи б не став Одноокий».
«Ким?»
«Ягином. Ти ж спромігся увійти до таємного святилища Бау у астральному світі Йєцирах».
«Уві сні й за допомогою жриці».
«Але так починали своє служіння Жезлам Сили деякі ягини. Великого ягина і пророка Заратуштру теж уперше до святилища завів дух убитої жриці. І теж уві сні. Сила усюди однакова – у тому сні, де ми спимо, так само, як у тому, де ми живемо. Твої сни ближчі до справжнього життя, аніж безглузде життя деяких тлуків. Має значення Сила, а окрім неї – нічого не має значення».
«Піт Творця…» – посміхнувся Мітелик.
Кругле око Дракона запитально дивилося на старшого консультанта.
«Один розумний чоловік назвав ту вашу Силу „пóтом Творця“. Щось в тому є».
«Я вперше таке чую», – визнав Дракон.
«Я теж», – підтвердила безіменна.
«А коли виникла Сила?»
«Вона існує від початку усіх світів».
«Від Великого Вибуху?»
«Початок світів не був Вибухом».
«А як він виглядав?»
«Точка, яка не мала розміру, одної миті породила з себе крапку розміром з одну трильйонну молекули водню».
«Важко собі це уявити».
«Нелегко», – погодився ящір.
