Богиня і Консультант - Володимир Львович Єшкілєв
«Моїй подрузі?» – не второпав Мітелик.
«Тій дівчині з інтернату».
«Що означає „дали ім’я“?»
«Вона увійде у священні переліки Верховних Жриць, як та, яка відродила Ковен Курана. А мене у тих переліках ніколи не буде згадано», – Ірина зустріла очима погляд старшого консультанта. Йому здалося, що її зелені очі смикнули його до себе. Він навіть напружив спину, щоби не впасти під ноги безіменної жриці.
«Це, напевно, несправедливо», – припустив він, а сам подумав, що трохи заздрить покійному братанові Бобу. Анжела поряд з рудою виглядала підтоптаною куркою.
«Це справедливо. Хоча Каменеві я подобалася більше, ніж Аратара».
«Аратара?»
«Тепер вона Верховна Жриця Аратара. Шангар корону-вав її».
«Вигнанець?» – здогадався Валерій Петрович.
«Знаєш, чому ми прийшли сюди?»
«Звідки мені знати».
«Сюди іноді приходить Дракон. Він полюбляє дивитися на море».
«Справжній Дракон?»
«Так».
«З трьома головами?»
«Ні, з одною головою».
«А я тут до чого?» – насторожився старший консультант.
«Він хоче з тобою поспілкуватися».
«Дракон хоче поспілкуватися зі мною?» – Мітеликові захотілося прокинутися.
«Не бійся. Він не зробить тобі нічого поганого. Він дуже древній і мудрий».
«Древній, як Камінь?»
«Дракони жили у нашому світі за мільйони років до того, як сюди принесло Камінь».
«Камінь – прибулець?»
«Кажуть, що його породив далекий світ».
«А Богиня?»
«Камінь і Богиня, Богиня і Камінь, – жриця-без-імені посміхнулася. Посмішка перетворювала її обличчя з просто красивого на магнетичне. Такими обличчями ілюстратори дитячих казок наділяють добрих принцес і фей. – Хто його знає, чи вони окремо, чи вони разом – Богиня та її Камінь. Чи існував би Камінь, якби не було Богині? Чи не припинилась би Богиня, коли б щез Камінь? Цього навіть Дракон не знає».
«А що він знає?»
