Богиня і Консультант - Володимир Львович Єшкілєв
«Ви мене не переконали, – сказав він Драконові. – Йіма захищалася».
«Це була лише найперша з її жертв. Перш ніж стати головною шаманкою племені Рі, вона знищила з півсотні людей. А потім ще сотні пожертвувала кровожерній Богині. Вони з Каменем сіяли жах і смерть».
«Жорстокі часи, боротьба за виживання», – знизав плечима Валерій Петрович.
«На Землі за тисячі років опинилося дев’ять Жезлів Сили, які народилися за її межами. Сім із них несуть людям добро, спокій і одужання. І тільки два – Камінь Бау і Діамантовий Череп – розпалюють війни і ворожнечу».
«Дев’ять Жезлів? – зацікавився Мітелик. – А як називаються сім інших?»
Ящір і безіменна перезирнулися. Потім Дракон виголосив перелік:
«Око Сета, Чінтамані, Грааль, Перстень Шаби, Зайгар, Зірка Шані, Меч Манджушрі».
«І які з них вже належать Ордену? Напевне, Грааль?»
«І Око теж».
«А решта?»
«Чінтамані, Зірка і Меч зараз зберігаються в Тибетському Лоні, Череп переховує група мільярдерів-ілюмінатів, Зайгаром володіють єгипетські суфії, а Перстень носить коптський Патріарх».
«Отримавши Камінь, Орден за кількістю Жезлів зрівняється з Шангрілою», – констатував старший консультант.
«Є ще Жезли земного походження. Їх більше двадцяти».
«Вони такі ж благі й могутні?»
«Різні», – ухильно відповів ящір.
«А начальники тих дівчат, які мене впіймали, володіють чимось таким?»
«Вони з Ковену Тага. У них є Золота Богиня».
«Знов Богиня. Яка ж із них? Бау? Дролма? Тара?»
«Нава Карна».
«О Господи, ще й Нава Карна!» – Мітелик похитав головою. Навала нової необробленої інформації загрожувала йому аналітичним ступором.
«Подумай, добре подумай над побаченим і почутим», – сказав Дракон, ніби відчувши той глухий кут, у якому опинився інтелект старшого консультанта.
«Ми ще повернемося», – пообіцяла безіменна.
Мітелик прокинувся, ніби виштовхнутий високим тиском із розкішного видіння у сумну реальність. У кімнаті-камері панувала суцільна темрява, певно, за стінами була ніч.
«Піт Творця породив усіх цих почвар, піт Творця, – підсумував він. – Господь Бог тяжко працював, будуючи цей Всесвіт, і поту було багато. Потім звідкілясь повиповзали різні божки і боженята. Вони за мільйони років навчилися збирати піт Творця у свої баклажки. І харчити з тих баклажок своїх шаманів. Дев’ять баклажок впало з неба на Землю, а ще двадцять виготовили тутешні збирачі поту. А тепер змагаються: нумо, пацани, а хто із нас назбирав більше баклажок? Хто з нас крутіший перець? Навіть якісь там мільярдери приторбичили собі одну баклажку! Певне, та допомагає їм плющити конкурентів.
І хто насправді розмовляв із ним уві сні? Безіменна і
