Богиня і Консультант - Володимир Львович Єшкілєв
Навін Царьов, бородатий дідок, що займав трон біля дверей зали, ледь прихилив голову в бік Коммодора і промовив навдивовижу сильним для старої людини голосом:
– Ми з братом Жиргалом ніколи не відроджували Курана, не бачили Каменя і не воювали з Орденом. Про що каже Владика Жан-Клод?
– А чому тоді колишня жриця-менталка з ковену Владики Жиргала опинилася серед жриць новоствореного Курана? – запитав Коммодор.
– А чому на місці загибелі моєї особистої охоронниці опинилися Паладин Східної Марки Ордену Сергій Манко і Майстер Зброї Ордену Барі Слокус? – запитав у відповідь Владика Жиргал. – І чому це люди Ордену так активно збирають інформацію про місця перебування карпатських відьм і шаманів?
– Ви так і далі будете відповідати питанням на питання, Владико? – обличчя Коммодора залишалося незворушним.
– А ви не тим адресуєте свої питання, Владико, – зауважив Навін. – Вам, Коммодоре, варто було б запитати про червневі події у Києві присутнього серед нас вигнанця Шангара.
– Шангара треба титулувати не вигнанцем, а Владикою[120], – докинув Обраний Ієрофант Місру Владика Шенуда. – Двадцять років тому у Єгипті ми визнали його Старшим у нашій ієрархії. Це визнання зберігає чинність і досі. Прошу виявляти до Старшого Місру Шангара належну повагу через правильне титулування.
– Тоді виходить, що саме ви, Владико Шенудо, несете відповідальність за самочинні й небезпечні дії свого Старшого? – запитав єгиптянина Деспер’є.
– Я сам несу відповідальність за свої дії, – зауважив Шангар. – Орден у 9785 році Юла Му[121] знищив Куран без згоди Вищих Тибетського Лона. Нагадаю присутнім Владикам, що тоді Орден ні в кого не питав ніяких дозволів і порад, здійснюючи нестримну агресію на Схід за наказом тодішнього п’ятдесят третього Коммодора Хуана Авальдо. Тодішній орденський Майстер Зброї Маргадак убив двох Верховних Жриць Курана – Самару та її доньку Двійю. Але дивний збіг обставин завадив йому захопити Камінь. Він загинув разом зі всіма своїми помічниками, що, мабуть, зафіксовано в аналах Ордену. Я ж, користуючись мудрістю моїх святих попередників, побачив у цій історії проявлення волі Єдиного. Я відроджую Куран за власною і Його волею.
– Невже ані тибетські Вищі, ані ваші друзі в Єгипті, ані Таг з Алатаром зовсім нічого не знали про ваші плани? – запитав Шангара Коммодор, вперто не називаючи його «владикою».
– Ні, – твердо відповів той.
– І ви тлумачите незбагненну волю Єдиного згідно з власними уявленнями і власним свавіллям?
– А вам, часом, не здається доречним вибачитися за деякі діяння ваших попередників? Якби не самовпевненість таких лідерів Ордену, як Авальдо, наш світ тепер був би кращим і гармонійнішим. Навіть близькі вам за духом масони засудили тодішні методи вашого Ордену.
– Ви, напевно, і від масонів отримали титули і повноваження паплюжити Орден на радах Владик? – саркастично посміхнувся Деспер’є.
– Я спілкувався з їхніми Старшими.
– Спілкуйтеся й далі. Нам не шкода. Але ви загрожуєте світові відродженням агресивного Ковену, в який вливаєте темну Силу малодослідженого лиходійного Жезла, – голос Коммодора Деспер’є налився залізом владності. – Ніхто із землян не знає, ким насправді є Богиня Бау, звідки і з якими намірами потрапила вона на нашу планету. Її дикі верховні шаманки багато тисячоліть очолювали військово-політичні союзи агресивних племен півночі й благословляли кровожерливих завойовників. Богиня принесла на Землю війни, жорстокість і смерть. Ми пропонуємо віддати Камінь святим відлюдникам у Ладаксі[122] для того, щоб вони уважно дослідили таємниці Богині. Ми попереджаємо всі ієрархії світу: Камінь Бау несе загрозу Світовій Рівновазі. Я сказав!
– Я перепрошую, що втручаюся, – сказав після хвилинного мовчання Рамачакра, – але хочу нагадати Владиці Жану-Клодові, що мої предки-арії теж були серед «агресивних племен», очолюваних спадкоємицями Праматері Йіми.
– Але, Владико Рамачакра, ваші предки встигли вчасно скинути зі своєї шиї ярмо шаманок Бау. Вашими ковенами тепер керують просвітлені ягини-архати, – зауважив Коммодор.
– Тим Старшим, які своїми Жезлами Сили розпалили дві світові війни, не потрібно було ані Каменя Бау, ані жриць із роду Йіми, щоби зруйнувати півсвіту, – сказав Шангар. – Війни були і будуть. І не треба страхати нас «чужістю» волі Бау. Всі присутні знають про істот з інших світів. Їхні закони життя і смерті не надто різняться з нашими.
– У гуманоїдів – так, – погодився Коммодор. – Але в нашій Галактиці живуть не лише гуманоїди. У Книзі Оріона написано, що в мові ящерів або немає відповідника слову «смерть», або на нього накладено найтяжче табу.
– З Каменем не все ясно, – підтвердив Жиргал. – Наші легенди стверджують, що світ, у якому народився Камінь Бау, належав до тої частини Галактики, де колись владарювала негуманоїдна раса Великих Повзучих Отців. А всі присутні, я
