Нічого особистого - Настя Байдаченка

— Ну і що доводить ваша роздруківка? Те що мені телефонували на мобільний? Що з того? Я була в рекламній агенції, те, що я скинула дзвінок, вам підтвердять. Хоча, я думаю, будуть дивитися як на божевільних, коли будете про це розпитувати.

— А ви запитайте, запитайте, — підтримав директор із продажів, звично почавши полірувати нігті під столом.

— А слабо зсунутись у сусідній рядок і глянути тривалість розмови 1 сек.? Слабо? — гавкнула Новицька.

СС знітився, набурмосився та почав щось підбубнювати собі під ніс.

— Ну і що? А як ти їм потім зі стаціонарного зателефонувала? — Сейлз-директор не міг заспокоїтись.

— Ага, з укртелекомівського вуличного апарата, — ощирилася Новицька і м'якше додала: — Знаєте, з мене досить, з четвертого мене тут немає.

Я вас попередила із сьогоднішнього числа. Рахуйте 10 робочих днів.

— Новицька, ти що — здуріла? Я твою заяву порву, — СС почав усвідомлювати небезпеку лишитися восени без маркетинг-директора.

«Дура апредельонно», — відмітила подумки Борисенко, проте примудрилася приховати своє задоволення. Звільнятися підчас економічної кризи та суцільних скорочень персоналу? У часи, коли треба ковбасити і не дзюжчати? Психопатка. Нехай би чаю зі звіробою попила.

— Так я вам нову напишу, — відповіла Новицька спокійніше.

— Я їх буду рвати стільки, скільки ти напишеш, — не заспокоювався СС.

— Тоді отримаєте заяву поштою замовним листом із повідомленням та оголошеною цінністю.

— Новицька, кінчай дуріти… Ми ж тебе любимо. І нікуди не відпустимо. Посварились і досить. Усе забули…

— Сергію Сергійовичу, — спробувала щось заперечити Борисенко.

— Я сказав — питання закрито. А ти, Новицька, кидай ці жарти. Ти нам потрібна, ми тебе любимо.

Ага, люблять. Як мазохіст — батіг, а презерватив — змазку. Звичайно, на осінь треба запускати чотирнадцять препаратів, усі потенційні «дійні корови». Краще освідчитись у «коханні» маркетинг-директору, ніж влетіти на бабки. Але Новицька готова була закластися на штуку баксів, що у рекрутингові агенції сьогодні надійде запит на маркетинг-директора. Якщо не надійшов раніше. Дзуськи, вона теж сьогодні набере свого рекрутера, хай витягає її із цього божевільного дому. Все, дєвочка созрєла. Жирна крапка.

Удома Новицька безцільно блукала на www.odnoklassniki.ru. Раптом серед «друзья моих друзей» вона побачила знайоме прізвище: Карина Мигаль. Новицька клацнула мишею, аби подивитися зв'язок.

Анна Новицька, Людмила Борисенко, Карина Мигаль.

Грандіозно! Заступниця головного в друзях у Мигаль. Тітки активно освоюють інет. Однокласники, однокурсники. І, треба думати, не вперше і не востаннє спілкувалися перед виходом статті про НАЦМЕДПРЕППОСТАЧ. А ще наїжджають на неї через односекундний дзвінок на мобільний.

Коли за півгодини Новицька вирішила написати листа головному із доданням кількох скріншотів із підтвердженням зв'язку між зам. директора та журналісткою, вона із жахом віднайшла наступне:

Користувача видалено

Коза! Випередила на півкроку. Хай не бреше, що не перевіряє чужу пошту та Інтернет трафік. Яке на фіг privacy?

Vae victis!

П'ятниця. Чи зважаючи на ненормальність тижня, пятніццо.

Дві чіткі смужки на Solo-тесті зарожевіли зранку.

Добре. Дуууже добре.

Це означає, що у найближчу добу буде овуляція. Своя овуляція. Перша після трьох місяців стимуляції гормональними препаратами. Дві рожевенькі смужки. А це означає, що в неї буде цілих 24 години, аби get a child. Ні, навіть менше, бо хоча сьогодні і п'ятниця, нарада триватиме до десятої так точно.

Фармацея запускала на український ринок новий препарат для профілактики потенції «ОгірОК». Цей препарат був настільки вистражданим дитям, що всі наради з приводу його launch[22] залишали на вечір п'ятниці, як десерт. А головні суперечки точилися щодо цільового сегменту. Директор із продажів стояв на тому, щоб спрямувати рекламу на чоловіків. Анна Новицька, як маркетинг-директор, запропонувала нестандартний хід — дати рекламу для жінок зі слоганом «потурбуйся про свого чоловіка». Оскільки головний вирізнявся нерішучістю, то щоденні наради з фінального вибору цільової аудиторії перетворилися на обговорення того, яке слово, фалос чи пеніс, краще використовувати у піар-статтях.

— Ви мене пробачте, це цілковите безглуздя, — зауважила Анна. — Я б навіть сказала цілковитий БРЄД. Із великої літери Б. Навіщо обговорювати статті, коли ми досі не знаємо цільовий сегмент. Якщо все ж таки підемо на жінок — то пробачте, в Наталі, наприклад, ваш що фалос, що пеніс — одна фігня буде. Доведеться все переробляти в стилі дрючків та тичинок.

— Мені геть не подобається твій песимізм, Новицька, — зауважив генеральний. — Ми вже третій тиждень збираємось. Ти щось внятне можеш сказати?

Новицька визвірилась:

— Щось мені здається, що я тут єдина вменяєма людина. Повторюю востаннє — спершу оберіть цільовий сегмент. Мене ви не слухаєте. Хоча я вам дала і сегмент, і обґрунтування. Ви хочете колективного обговорення та розсмоктування — хоча це моя парафія. А ви ж розумніші за мене… На хріна ви взагалі платите мені зарплату? Та оберіть вже сегмент. І швидше. Я не знаю як. Не можемо домовитись та довести одне одному, давайте тупо кинемо жереб, на сірниках витягнемо. Їй-бо не в цільовій проблема. І так, і так можна прорекламувати. Але ми не можемо рухатись далі, поки не зафіксували цільову аудиторію. По-хорошому, ми взагалі мали б створювати цей препарат — дослідивши кому він потрібний і хто цю муть буде споживати. А не кидати на стіл коробку віагри і битися головою об підлогу, як трирічна дитина «хацю такоє».

— Із точки зору стратегічного планування… — подав голос стратегічний планер, у щенячих очках якого вже явно читалося бажання п'ятнично побухати в якомусь нічному клубі.

— Петренко, не треба… Яке на фіг стратегічне планування, коли ми тупо стоїмо на місці. Коли ми мали вийти на ринок? Га? У квітні?