Сірано де Бержерак - Едмон Ростан

небо. Він нічого не розуміє.) Відкіля упала ця людина?

Сірано

(сідаючи на землі, зміненим голосом)

Упав я з місяця!

Де Гіш

Що, що?

Сірано

(як уві сні)

Скажіть мені, Котра година?

Де Гіш

Що?

Сірано

В якій я стороні? Чп день у вас, чи ніч? Зима чи, може, літо?

Де Гіш

Але ж…

Сірано

Що? Я оглух, немов мене прибито!

Де Гіш

Проте, добродію, дозвольте…

Сірано

Я упав З самого місяця!

Де Гіш

Так, так…

Сірано

Я вам сказав, Що з місяця я впав…

Де Гіш

(нетерпляче)

Гаразд, гаразд, мосьпапе…

Сірано

(підводиться, страшним голосом)

Ви чули – з місяця!

Де Гіш

(відступаючи)

Це диво нечуване!

Сірано

(ідучи на нього)

Це не метафора…

Де Гіш

Так, так…

Сірано

Чи рік, чи мить, – Не можу сам цього я добре зрозуміть, – Із шафранової летів я кулі тої.

Де Гіш

(знизуючи плечима)

Гаразд. Ну, я піду!

Сірано

(загороджуючи йому дорогу)

Серед землі якої Я опинивсь тепер? Це місто чи повіт? Куди це я упав, немов аероліт?

Де Гіш

Прокляття!

Сірано

Я собі пе обирав дороги, І хто зна, де тепер мої ступають ноги! Це місяць чи земля?