Сірано де Бержерак - Едмон Ростан

class="book">Сірано, Крістіан, Роксана.

Роксана

Ви, мій любий? Ви говорили про…

Сірано

Про поцілунок. Так! Солодке слово це, а ви його ніяк Сказать не зважитесь! Та що ж у нім страшпого Адже ж легенько так ви перейшли дорогу Від жартів до зітхань і від зітхань до сліз! Чому б тепер не міг жіночий ваш каприз Від плачу перейти до ніжного цілунку?

Роксана

Мовчіть!

Сірано

Ну, що таке в цім чарівнім дарунку? Любові присяга, що йде із уст в уста, Хвилини райської порука золота, Секрет, проказаний не в ушко випадково, А в милі губоньки! Це пчілка, що чудово Дзвенить, гойдаючись в троянді запашній, Це серця перший дар, це юності напій, Це змога в прпторку всю душу прочитати!

Роксана

Мовчіть!

Сірано

Шляхетний лорд[26], щоб дар оцей дістати Від тої, що любив найбільше на землі, Усе їй склав до піг, що мають королі, І пишної добув цілунок королеви!

Роксана

Ах! Прикладом таким дивуєте мене ви!

Сірано

(в екстазі)

Так! Я ладен усе, як гордий Букінгам, Віддати без жалю, без роздуму лиш вам, Сумний і відданий, як він…

Роксана

Як він красивий!

Сірано

(набік, засмучений)

Красивий! Я забув…

Роксана

Тож будь, як він, щасливий – Троянду ту зірви, якої прагнеш ти!

Сірано

(штовхає Крістіана до балкона)

Іди!

Роксана

Той бренькіт бджіл, той спів душі…

Сірано

Лети!

Крістіан

(вагаючись)

Але… омана ж це… Подумать дай хвилину…

Роксана

…Любові присягу…

Сірано

(штовхає Крістіана)

Та швидше-бо, тварино!

Крістіан кидається і по лаві, гілках, колонах добирається до балюстради балкона.

Крістіан

Роксано!