Сірано де Бержерак - Едмон Ростан

 І я благаю вас – відмовити в проханні!

Крістіан

(до Сірано, смикаючи його за плащ)

Чому ж бо? Що таке?

Сірано

А, Крістіане, цить!

Роксана

(нагинаючись)

Що там ви шепчете?

Сірано

За сміливість провчить Хотів я сам – і сам промовив стиха: «А, Крістіане, цить!»… Ой, хтось іде на лихо!

Чути гру на лютнях. Роксана зачиняє вікно. Сірано дослухається до музики: один із пажів грає веселий мотив, другий – сумний.

Це що? Весільна там, а там – погребний дзвін?… Ну? Жінка? Чоловік? Ага! Це капуцин!

З’являється капуцин з ліхтарем у руках, що ходить від дому до дому, розглядаючи двері.

СЦЕНА VIII

Сірано, Крістіан, капуцин.

Сірано

(до капуцина)

Чому ви граєте, мій брате, в Діогена[25]?

Капуцин

Найти бажаю я, де тут живе Мадлена Робен…

Крістіан

Тут зайвий він!

Сірано

(показує на одну з вулиць, що йдуть угору)

Вона живе отам! Праворуч, у кінці!

Капуцин

Спасибі щире вам! В молитві я за вас переберу всі чотки!

Сірано

Щасливо! Хай вам шлях простелиться короткий. СЦЕНА IX

Сірано, Крістіан.

Крістіан

Ну, поцілунок той – добудь його!

Сірано

Ні! ні!

Крістіан

Чому? Однаково ж – різниця тільки в дні – Коли це станеться.

Сірано

Так, правда! Неминуче Зіллються в певну мить нестримно і жагуче В цілунку п’яному її й твої уста… А буде, друже мій, цьому причина та, Що русий маєш ус, вона – рожеві губи…

(Сам до себе.)

Ні, краще буде хай причина…

Шум відчипюваних віконниць. Крістіан ховається під балконом.

СЦЕНА X