Богиня і Консультант - Володимир Львович Єшкілєв

за все»? Це та сама таємниця, яку не можуть ніяк розкрити оті гівновчені «хвізики», що досліджують реліквії Сили. Чому один камінь фокусує Силу, а інший – такий самісінький – не фокусує? Це могла б розповісти та велика жриця, поховання якої ми знайшли у Заячій Голові. А хвізики до таких знань ніколи не доступяться. Так і будуть торочити про свої оті «темні енергії» і «псевдовакууми»! Чим вони кращі за середньовічних схоластів? Ті принаймні були впевненими людьми Традиції і не отруювали все навколишнє отим своїм вічним фаховим скепсисом. Я сам учений, але мені вже бридко буває зараховувати себе до цього Кантівського стада, цинічного, заздрісного, бездуховного.

Телевізор вже аж страшно дивитися. Таке враження, що країна йде не на вибори президента, а на якусь війну Світлих Сил проти Темного Саурона! Сьогодні перечитав кілька сторінок «Володаря Кілець», і аж мороз по шкірі – Кільце Всевладдя і Камінь Богині! Одне до одного. Професор Толкієн теж про щось таке знав. Чи був він посвяченим жерцем? Чи, може, досліджуючи валійські й фінські тексти, натрапив на древнє Знання, яке не міг оприлюднити в академічному форматі, щоби не наразитися на висміювання і бойкоти з боку тамтешнього Кантівського стада? Тому обрав формат казки? У його текстах так багато прозрінь, що пояснити це лише інтуїцією неможливо. Думаю, що він таки був жерцем. І хто тепер очолює посвячених на Сході й на Заході? Масони? Тамплієри? А раптом С. – масон? У його кабінеті стоїть величезний глобус. Глобус – одна з емблем масонів? Здається, хтось казав, що була така масонська ложа із назвою «Глобус». Де була? У нас? У Росії? Треба вияснити.

15 вересня 2004 року

Сьогодні по телефону дав принципову згоду на те, щоби Камінь сприяв «перемозі світлих сил». Так і сказав С. Він сміявся, але сміявся по-доброму. В. і М. мене цілковито підтримують, навіть готові самі їхати помагати С. та його однодумцям. Один лише Роберт сумнівається, але він завжди сумнівається. Витягнув з Інтернету есейчик з назвою «Облапо-лайт» і дав мені почитати. Есейчик мені сподобався. Я його вклею на тому аркушику, на якому Роберт мені його приніс.

Облапо-лайт

«Облапо», – каже знайомий журналіст, зустрічаючи на газетних сторінках рекламу «бабок Тетян» і «чаклунів Мамедів». Себто щось із тієї низки слів, котрі словник пропонує як синоніми до «ошуканства»: «облуда», «дурисвітство», «одурення», «одурювання», «омана». А проте в рекламах із портретами темнооких «врокмайстрів» причаїлася брама цілого світу, карти якого таємні, дороги якого небезпечні, а населенці – дивні.

Створення якісного «облапо» починається з пошуку. Кілька поважних людей на серйозних автах прибувають в село Д. і питають тубільців: «Чи знаєте ви тутешню ворожку Горпину (варіанти: Стефанію, Ганну, Світлану)?» Тубільці радісно (варіант: насторожено) підтверджують, що в їхньому задуп’ї й справді живе ворожка. Вони показують дорогу до її хати. Поважні люди чемно вітаються з Горпиною (Стефанією, Ганною, Світланою) і просять її допомогти приятелеві, котрого зурочили за намовою колишньої дружини-стерви (варіанти: прокляли сатаністи, врекла теща). На стіл кладеться стосик кольорового паперу з портретами і державними символами. «Для нашого пацана ми, шановна, нічого не пошкодуємо!» – каже один з поважних, і малогабаритна чоловіча сльоза виникає з-під оправи Tantal.

Горпина ведеться і погоджується. Вона пропонує і радить. Демонструє пучечки трав, віхтя та образки. Поважні уважно слухають, киваючи квадратними головами. «Так ми вас підкинемо до міста. Пацан там ковбаситься, чекає, плющіт єго», – каже власник коштовної оправи. Вже в місті, за межами звичного для Горпини світу, їй роблять справжню пропозицію. Працювати на «фірму», яка бере на себе всі клопоти щодо реклами, охорони, оренди столичної приймальні та пошуку ексклюзивних клієнтів. «Скоро вибори», – нагадує один з поважних ошелешеній Горпині: «Політики повалять табунами. Такі серйозні гамани з вухами. Лаве нємєрєно. З кожного підриву – сармак у три відсотки. Фірма гарантує».

Горпина спочатку впирається, але їй на пальцях пояснюють, скільки це буде «три відсотки». А також натякають на неприємні наслідки відмови. Ворожка довго мовчить, потім питає: «А якби п’ять?» Це вже майже капітуляція. Пацани поблажливо посміхаються. «Чотири», – каже бос. Ще година символічних торгів, питань, відповідей – і на обрій світу Облапо сходить нова зірка.

«Баба Горпина – екстрасенс вищої категорії! Тисячолітня традиція степової шакті-магії!! Містерії Червоного кургану!!! Містичний спадок запорожців-характерників!!!! Стовідсоткове передбачення результатів, зняття найтяжчих політвроків та іміджпристрітів!!!!! Передвиборне очищення карми, розпруження кундаліні та стабілізація бгакті-дірект-фактора!!!!!!»

А через кілька днів до роботи береться консультант Пупкін. Він знає всіх. Його знають