Прозріння - Жозе Сарамаго

Увійшла дружина з кавою, три філіжанки на таці, кілька сухих грінок. Схоже, в цьому світі все повторюється, подумав комісар, поки його піднебіння оживляло смак сніданку в провіденційному страховому товаристві, Я лише вип’ю каву, сказав він, дуже вам дякую. Коли поставив на тацю порожню філіжанку, знову їм подякував і додав із усмішкою знавця, чудова кава, пані, можливо, я перегляну своє рішення й попрошу ще одну філіжанку. Лікар та його дружина вже допили свою каву. Жодне з них не доторкнулося до грінок. Комісар дістав із внутрішньої кишені піджака свій записник, наготував кулькову ручку й заговорив так, щоб його голос пролунав у нейтральному тоні, так ніби відповідь на своє запитання його мало цікавила, Як ви можете пояснити, пані, той факт, що ви не осліпли чотири роки тому під час епідемії. Лікар та його дружина здивовано перезирнулися, й вона запитала, Звідки ви знаєте, що я не осліпла чотири роки тому, Щойно, сказав комісар, ваш чоловік вельми розумно зауважив, що вважає невиправданою втратою часу запитувати поліціанта, звідки він знає те, що знає, або стверджує, ніби знає, Я не мій чоловік, А я не маю наміру розголошувати, хоч би ким ви були, таємниці своєї професії, я знаю, що ви не осліпли, й цього мені досить. Лікар зробив такий жест, ніби хотів утрутитися в розмову, але дружина поклала руку йому на лікоть, Гаразд, а тепер скажіть мені, не думаю, що це таємниця, чому поліція зацікавилася, осліпла я чи не осліпла чотири роки тому, Якби ви осліпли тоді, як і всі люди, як я сам осліп, то можете бути певні, мене б зараз тут не було, А що, не осліпнути тоді було злочином, запитала вона, Ні, не осліпнути тоді, звичайно, не було злочином, але ви примушуєте мене сказати, що ви вчинили злочин саме тому, що не були сліпою, Злочин, Убивство. Жінка подивилася на чоловіка, ніби хотіла запитати в нього поради, потім швидко обернулася до комісара й сказала, Атож, це правда, я вбила тоді чоловіка. Вона не стала продовжувати, тільки дивилася на комісара й чекала. Комісар прикинувся, ніби робить якийсь запис у своєму блокноті, але насправді він хотів лише вигадати час, обміркувати свій наступний хід. Якщо реакція жінки його й спантеличила, то не тому, що вона зізналася в убивстві, а що відразу по тому замовкла, так ніби більше нічого не могла сказати про ту подію. І справді, подумав він, мене цікавить не її злочин, Гадаю, ви маєте виправдання, про яке мені повідомите, Виправдання щодо чого, запитала жінка, Щодо вбивства, То було не вбивство, Що ж це тоді було, Акт правосуддя, Щоб чинити акти правосуддя, існують суди, Я не могла звернутися до поліції, пане комісар, бо вона була тоді сліпа, як і всі люди, Крім вас, пані, Атож, крім мене, Кого ви вбили, Ґвалтівника, огидного мерзотника, Ви хочете сказати мені, що вбили того, хто вас ґвалтував, Не мене, а мою товаришку, Сліпу, атож, сліпу, і ґвалтівник теж був сліпий, Чим ви його вбили, Ножицями, Устромили їх йому в серце, Ні, в горло, 3 виразу вашого обличчя я не сказав би, що ви вбивця, А я не вбивця, Ви вбили чоловіка, То був не чоловік, пане комісар, то був клоп. Комісар ще щось записав до свого блокнота й обернувся до лікаря, А ви, пане, де ви були, коли ваша дружина розважалася, вбиваючи клопа, У палаті колишньої психіатричної лікарні, де нас оселили, коли думали, що, ізолювавши перших сліпих, зможуть перешкодити поширенню сліпоти, Ви, якщо не помиляюся, офтальмолог, Атож, я мав привілей, якщо це так можна назвати, прийняти у своїй консультації першу особу, яка осліпла, Чоловіка чи жінку, Чоловіка, Він був у тій самій палаті, Атож, як і ще кілька людей, що зустрілися в моїй консультації, Ви схвалили вчинок своєї дружини, яка вбила ґвалтівника, Він видався мені необхідним, Чому, Ви не поставили б цього запитання, якби там були, Можливо, але я там не був, а тому знову запитую вас, чому вам здавалося необхідним, щоб ваша дружина вбила клопа, тобто чоловіка, що зґвалтував її товаришку, Хтось мусив зробити це, а вона єдина зберегла зір, Вона вбила клопа за те, що він ґвалтував жінок, Не тільки він, усі інші, що були в тій палаті, вимагали жінок за їжу, а він був їхнім вожаком, Ваша дружина теж була зґвалтована, Так, Раніше чи пізніше, аніж її подруга, Раніше. Комісар зробив ще якусь помітку у своєму блокноті, потім запитав, 3 вашого погляду як офтальмолога, як можна пояснити той факт, що ваша дружина не осліпла, Я вам відповідаю, що з погляду офтальмолога цей факт не має пояснення, Ви маєте незвичайну дружину, пане доктор, Справді, але не тільки з цієї причини, Що сталося потім із людьми, які були інтерновані в тій колишній психіатричній лікарні, Спалахнула пожежа, і більшість згоріли або були роздушені уламками, А звідки вам відомо, що там були уламки, Дуже просто, ми чули, як будівля тріщала й розвалювалася, коли були вже зовні, А як сталося, що ви, пане доктор, та ваша дружина змогли врятуватися, Ми вчасно звідти вибралися, Вам пощастило, Атож, це вона допомогла нам вибратися звідти, Кого ви мали на увазі, коли сказали нам, Мене й кількох інших осіб, які перебували в мене на консультації, Хто вони були, Перший сліпий, про якого я вже згадував, його дружина, дівчина, хвора на кон’юнктивіт, літній чоловік із катарактою, зизоокий хлопець зі своєю матір’ю, Отже, ваша дружина допомогла всім цим людям вибратися з пожежі, Атож, вона допомогла всім, крім матері хлопчика, цієї жінки не було у психіатричній лікарні, вона загубила сина і знайшла його лише через кілька тижнів по тому, як до всіх повернувся зір, Хто дбав про хлопчика під час його сліпоти, Ми, Ваша дружина й ви, Атож, вона, бо вона не втратила зір, ми допомагали їй, як могли, Отже, ви стверджуєте, що жили громадою, разом, із вашою дружиною на чолі, Вона була також нашою постачальницею, Вам і справді пощастило, повторив комісар, Можна стверджувати, що так, Ви підтримували зв’язки з людьми, що належали до вашої групи, після того як ситуація нормалізувалася, Так, природно, І підтримуєте їх досі, За винятком першого сліпого, А чому за винятком, Він виявився особою несимпатичною, У