Таємничий острів - Жюль Верн
І моряк, піднявши важку брилу, вже намірився щосили вдарити нею по стінці ящика, та раптом інженер зупинив його:
– Пенкрофе, чи не могли б ви вгамувати своє нетерпіння хоч на годину?
– Таж пане Сайресе, самі подумайте: може, в цьому ящику є все, чого нам бракує!
– Ми про все довідаємося, Пенкрофе, – мовив інженер, – але послухайтесь мене: не розбивайте ящика, він нам, може, ще знадобиться. Перевезімо його до Гранітного Палацу: там і не ламаючи неважко відкрити. До того ж ящик добре наладнали для морської подорожі, і якщо він доплив сюди, то допливе й до гирла річки.
– Ваша правда, пане Сайресе, я не подумав, – відповів моряк. – Хіба все передбачиш?
Сайресова думка була вельми мудрою. Справді, в пірогу, мабуть, і не помістилися б усі речі, що лежали в напевне важкому ящику, бо до нього прив’язали аж дві порожні бочки. Тож краще було прибуксувати його непошкодженим до Гранітного Палацу.
Але звідки взявся корабельний ящик? Це питання було дуже важливим. Сайрес Сміт і його супутники уважно подивилися навкруги і пройшли кількасот кроків берегом.
Жодних уламків поблизу не виявилося. Вдивлялися вони і в море. Герберт із Набом піднялися на високу скелю, але обрій, як і досі, був пустельний. У морі не виднілось ні дрейфуючого корабля, ні неушкодженого вітрильника.
А проте не було сумніву: неподалік у морі сталася корабельна катастрофа. Можливо, їхня знахідка чимось пов’язана й з дробинкою? Можливо, якісь інші люди прибилися на берег з іншого боку острова? А може, вони й досі там? Поміркувавши, колоністи вирішили, що в будь-якому разі чужинці не були малайськими піратами, бо речі, викинуті морем, належали або американцям, або європейцям.
Тепер усі вони зібралися навколо ящика завдовжки п’ять футів і завширшки три фути. Він був зроблений з дубових дощок, старанно збитий і обшитий товстою шкірою, прибитою мідними цвяхами. Дві великі герметично закупорені й, судячи зі звуку, порожні бочки були прив’язані до ящика міцними мотузками, як легко встановив Пенкроф, морським вузлом. Ящик, здавалося, зберігся якнайкраще, та воно й не дивно: його викинуло море на пісок, а не на скелі. Уважно роздивившись його, колоністи дійшли висновку, що у воді він був недовго та й на березі лежить недавно. Вода ніби зовсім не проникла всередину, а отже, й речі мали залишатися неушкоджені.
Очевидно, ящик викинули за борт судна, яке зазнало аварії й мимохіть пливло до острова, викинули, сподіваючись, що ящик допливе до берега, де його знайдуть пізніше, тож пасажири судна потурбувалися забезпечити його плавучість поплавками з двох бочок.
– Ми візьмемо ящика на буксир, дотягнемо його до Гранітного Палацу, – мовив інженер, – а там опишемо все, що в ньому є; потім, коли знайдемо на острові когось із уцілілих після можливої аварії, повернемо їм усі речі. Якщо ж нікого не знайдемо…
– Зоставимо їх собі! – вигукнув Пенкроф. – О Господи, та що ж там усередині?
Приплив потроху підбирався до ящика, й здавалося, що коли море досягне найвищого рівня, ящик знову вирветься з піску і попливе у відкритий океан. Колоністи відв’язали одну з мотузок, які зв’язували ящик з бочками, і прикріпили її до корми човна. Потім Пенкроф і Наб підкопали веслами пісок під ящиком, витягли його на плав, і незабаром після цього човен із вантажем на буксирі вийшов у море й став огинати мис, охрещений віднині мисом Знахідка. Ящик був важкий, і бочки ледве втримували його над водою. Не дивно, що моряк весь час побоювався, аби він не відв’язався й не пішов на дно. На щастя, його страхи не здійснилися, і через півтори години після відплиття – саме стільки часу знадобилося, щоб подолати три милі відстані – човен пристав до берега поблизу Гранітного Палацу.
Після цього пірогу й ящика з бочками витягли на пісок, а оскільки море починало знову відступати, то незабаром ящик із човном опинились на суші. Наб збігав додому по інструменти, щоб відкрити ящик, якомога менше його пошкодивши. Зробивши це, колоністи почали описувати знайдене майно. Пенкроф і не намагався приховати своє хвилювання.
Почав він з того, що відв’язав бочки; вони були в доброму стані й ще могли знадобитися, це зрозуміло без ніяких пояснень. Потім, узявши обценьки й повитягавши цвяхи, колоністи швидко зняли кришку.
Всередині вони виявили другий, цинковий, ящик, що, очевидно, мав за будь-яких обставин захистити речі від вогкості.
– Ти ба, – вигукнув Наб, – чи не консерви там усередині?
– Сподіваюся, ні, – відповів журналіст.
– О, якби там знайшовся… – стиха пробурмотів моряк.
– Що саме? – запитав Наб, почувши його слова.
– Та нічого!
Цинкову кришку розсікли посередині по всій ширині ящика, відігнули її до країв і мало-помалу стали діставати різноманітні предмети й складати їх на пісок. Побачивши кожен новий предмет, Пенкроф горлав «Ура!», Герберт плескав у долоні, а Наб танцював… як той негр. Знайшлися там і книжки, які викликали Гербертове захоплення, і кухонне начиння, що його готовий був розцілувати Наб.
Зрештою, колоністи мали всі підстави почуватися щасливими: у ящику знайшлося різне знаряддя і зброя, прилади й одяг, а також книжки; ось точний список речей, що його Гедеон Спілет заніс у записник.
Знаряддя праці
3 ножі з кількома лезами
2 сокири для лісоповалу
2 теслярські сокири
3 рубанки
2 маленькі тесла
1 двостороння сокира
6 стамесок
2 терпуги
3 молотки
3 великих свердла
3 малих свердла
10 мішків із цвяхами та шурупами
3 пилки різних розмірів
2 коробки голок
Зброя
2 кремінні рушниці
2 пістонні рушниці
2 карабіни центрального бою
5 мисливських ножів
4 абордажні шаблі
2 барильця з порохом фунтів по двадцять п’ять у кожному 12 коробок із капсулями
Прилади
1 секстан
1 бінокль
1 далекоглядна труба
1 готовальня
1 кишеньковий компас
1 термометр Фаренгейта
1 барометр-анероїд
1 коробка з фотографічним апаратом із додатковим об’єктивом, фотопластинками, хімічними речовинами для проявлення фотографій і т. ін.
Одяг
2 дюжини сорочок із тканини, схожої на вовняну, але, напевне, виткану з рослинного волокна
3 дюжини шкарпеток із тієї самої тканини
Кухонне начиння
1 чавунець
6 мідних луджених каструль
3 чавунні сковороди
10 алюмінієвих приборів
2 чайники
1 маленька переносна пічка
6 столових ножів
Книжки
1 Біблія зі Старим та Новим Заповітом
1 атлас
2 словники полінезійських говірок
1 енциклопедія природничих наук у шести томах
3 пачки білого паперу
2 конторські книги з білими аркушами
– Треба визнати, – сказав журналіст, закінчивши опис майна, – що власник цього ящика – практична
