Сірано де Бержерак - Едмон Ростан

(надворі)

А, сто чортів!

Шум на вулиці, брязкіт шпаг, тупіт чобіт, що зближається.

Карбон

(потираючи руки)

Ого, ідуть сюди хлоп’ята!

Гвардійці

(входячи до цукерні)

До дідька лисого! – До бісового тата! – П’ятсот дияволів! – Три тисячі чортяк!

Рагно

(у переляку відступаючи)

Та ви ж гасконці всі, мої панове!

Гвардійці

Всі!

Гвардієць

(до Сірано)

Браво!

Сірано

Мій барон!

Другий гвардієць

(потрясаючи йому руку)

Вітаю!

Сірано

Мій бароне!

Третій гвардієць

Ура! Дай обніму!

Сірано

Бароне…

Кілька гвардійців

Громи й дзвони! Хвала! Віват! Віват!

Сірано

(не знаючи, котрому відповідати)

Бароне мій… Барон…

Рагно

Усі барони ви?

Гвардійці

Так!

Перший гвардієць

Із самих корон, Що нам приділені, поставить башту можна!

Рагно

О господи, яка компанія вельможна!

Ле Бре

(входить, підбігає до Сірано)

Тебе шукають скрізь! Там цілі юрби йдуть, А свідки подвигу перед у них ведуть!…

Сірано

(з жахом)

І ти сказав, де я?

Ле Бре

(потираючи руки)

Звичайно!

Городянин

(входить, за ним гурт)

Ясний пане, Із міста цілого зібрались городяни!

Вулиця ва дверима виповнюється народом. Перед цукернею спиняються портшези, карети.

Ле Бре

(стиха, усміхаючись, до Сірано)