Сірано де Бержерак - Едмон Ростан

Ну, а Роксана що?

Сірано

(швидко)

Мовчи!

Юрба

(кричить надворі)

Наш Бержерак!

Натовп удирається до цукерні. Метушня. Радісні вигуки.

Рагно

(стоячи на столі)

От люду! Трощить, б’є, ламає, топче всяк! Чудово!

Люди

(навкруг Сірано)

Друже мій! – Мій друже! – Друже милий!

Сірано

Ще вчора друзів ми б стількох не налічили!

Ле Бре

(захоплено)

Маркіз

(підбігає з простягненими руками)

Любий мій, як би ти тільки знав!…

Сірано

Ти? Ти? Чи я ж телят із вами випасав?

Другий маркіз

Я хочу, пане мій, представити вас дамам, Що там, в кареті ждуть…

Сірано

(холодним голосом)

Я разом із цим самим Питаю: хто мені представить, пане, вас?

Ле Бре

(вражений)

 Та що тобі?

Сірано

Мовчи!

Журналіст

(з каламарем)

Хоч дорогий вам час, - Чи можу попросить два слова, по секрету?

Сірано

Ні!

Ле Бре

(штовхаючи його ліктем)

Але не це той Рено, що вигадав газету!

Сірано

Доволі!

Ле Бре

Кажуть всі, що мудра голова Цей Теофраст Рено: в друковані слова Новини він щодня дотепно укладає. Газету будучність велика дожидає!

Поет

(підходить)

Мій пане…

Сірано

Знову щось!

Поет

О, гляньте лагідніш! Я склав сонет про вас!

Сірано

Не треба!