Непорозуміння - Айрін Айс

- Обіцяй! - Вимагає. Ще вистачає зухвалості чогось від мене вимагати. Якого дідька я продовжую слухати її балаканину? Проте повторюю за нею: "Обіцяю."

Вітаю Салтиков ти йолоп, яких світ ще не бачив. Ідіот.

- Тоді й у мене до тебе зустрічне прохання.

- Яке?

- Ніколи більше не з'являйся на моєму шляху. Не хочу бачити твоє обличчя до самої смерті. Зможеш?

- Так. Обіцяю. Більше ти мене не побачиш.

Я біг від неї стрімголов, пригнічуючи крик сказу, безнадії та болю. Я біг як поранений звір... зализувати рани. І я знаю місце, де вгамую своє божевілля. Я знаю  де дозволю своїй злості вирватися на волю.