Непорозуміння - Айрін Айс

Іду на кухню, вже знаючи, що ніякого Салтикова в квартирі немає і близько. Дурна надія не покидає думок, але руки хапають дорогою лампу як знаряддя захисту. Коліна тремтять. Ноги не слухаються. Знову шарудіння на кухні.

Пришвидшую темп. Залітаю на кухню і замахуюсь лампою на колишнього. Вдарила один раз, потім другий. Думала, що вирублю виродка, знайду телефон і втечу куди очі дивляться.

План провалився.

Сергій був проспіртований. А коли він заливав у горлянку добре, то покидьку все по цимбалах. В нього наче демон вселявся.

Лише один його удар і лампа вилітає з моїх рук. Ще один удар і я падаю на підлогу. Його нога приземляється мені на горло. Здавлює.

- Сумувала мила?

Повітря не вистачає, не тільки відповісти, але і нормально дихати на повні груди. Черевиком штовхає мене по обличчю. Боляче...
Я вже забула як боляче і принизливо приймати побої.

Не хочу. Не хочу більше. Не можу ... Не повернуся до старого життя.

Якщо зараз не дам відсіч, то поб'є до смерті. Адже я знаю як алкоголь впливає на нього. Я впізнаю цей тваринний дикий блиск у його очах.

Піднімаюся. Досить твердо стою на ногах. Пропалюю ненависним поглядом і шиплю не гірше змії: "Вали з моєї квартири, поки копів не викликала! Ми вже не разом. Ти більше мені ніхто!"

- Ах, значить я ніхто? - скрипить зубами. Таке відчуття, що вони зараз розкришаться від злості.

- Де ти, суко, сміливості набралася? Кинула мене! Йобаря багатого знайшла? Ах, ти ж шльондра! - Потік ударів обрушився на мене.

Дідько, я не була готова.

Знову падіння на підлогу.

- Стерво!

Знову моє обличчя і тіло штовхає його черевик, начищений до блиску. Божевільний перфекціоніст.

- Без мене розслабилась! Ну нічого кохана ми завтра повернемося до нашої оселі, до нашого містечка і все стане як раніше. Не хвилюйся! Лише ніч переночуємо в цій халупі й в дорогу.

Я слухаю і розумію краще б уже вбив.
Повернення в персональне пекло страшніше за смерть...