Прозріння - Жозе Сарамаго

на твердих оборонців миру й на людей, які створили у країні безлад. Щоб не кинутися в авантюру наосліп, кілька з них, маючи добрі зв’язки у сферах влади, стали вивчати по телефону ставлення влади й можливість дозволу, прямого чи прихованого, який би дозволив переїхати на вільну територію тих, хто з цілком виправданих мотивів уже почав уважати себе ув’язненим у своїй власній країні. Одержані відповіді, як правило, туманні й у деяких випадках суперечливі, хоч і не давали підстав зробити точні висновки про ставлення уряду до цієї ідеї, були загалом достатніми, щоб прийняти як робочу гіпотезу, що за дотримання певних умов, надання певних матеріальних компенсацій втеча з міста, хай і поки що відносна, поки ще не визначена щодо всіх охочих, була в принципі ймовірною, тобто вселяла певні надії. Протягом тижня, в умовах абсолютної таємничості, організаційний комітет майбутніх автомобільних караванів, утворений з однакової кількості активістів від обох партій і за допомогою консультантів, делегованих різними моральними й релігійними інституціями столиці, розглянув і після тривалих дебатів схвалив сміливий план акції, яка в пам’ять про відважний відступ десятьох тисяч грецьких воїнів була названа за пропозицією ерудованого знавця давньогрецької історії з партії центру походом ксенофонта. Три дні, не більше, були дані родинам, що претендували на міграцію, щоб вони вирішили з олівцем у руці й сльозою в кутику ока про те, що вони візьмуть із собою, і про те, що будуть змушені залишити. Знаючи про людський рід те, що ми про нього знаємо, ми не здивуємося, довідавшись про егоїстичні примхи, вдавану забудькуватість, віроломні намагання вдатися до фальшивої сентиментальності, маневри оманливої спокуси, але були й випадки гідної захвату жертовності, ті, які дозволяють нам сподіватися, що коли ми будемо наполегливі в цих та в інших діяннях гідного похвали самозречення, ми зможемо з перевищенням виконати свою маленьку роль у монументальному проекті творіння. Виїзд із міста був призначений на світанок четвертого дня, і мало ж статися так, що йому передувала ніч бурхливої зливи, але це не стало перешкодою, навпаки, надало колективній міграції відтінку героїчного подвигу, щоб запам’ятати його й записати до родинних анналів як яскравий доказ того, що не всі чесноти людського роду втрачені. Зовсім не одне й те саме спокійно їхати в машині, коли метереологія спочиває, й примушувати двірників працювати як божевільних, щоб очистити скло від потоків води, які падають із неба. Серйозною проблемою, яка детально обговорювалася в комісії, було питання про те, як реагуватимуть на масову втечу з міста ті, хто проголосував чистим бюлетенем, відомі під вульгарною назвою білобюлетенників. Не слід було забувати, що багато з родин, які наготувалися втікати, жили в будинках, де також мешкали ті, хто перебував на протилежному краї політичного спектра, які під впливом реваншистських настроїв могли створити великі труднощі для виїзду з міста тих, хто наготувався з нього виїхати, а то й зовсім йому перешкодити. Вони попроколюють нам шини автомобілів, сказав один, Спорудять барикади на сходах, додав другий, Зламають ліфти, сказав третій, Запхають силікон у замкові шпарини автомобілів, знову втрутився до розмови перший, Розтрощать вітрове скло, докинув другий, Нападуть на нас, коли ми вийдемо з дому, заявив наступний, Триматимуть діда як заручника, зітхнув інший у такий спосіб, що, здавалося, таємно він цього хотів. Дискусія тривала, дедалі розпалюючись, аж поки хтось пригадав, що поведінка багатьох тисяч людей під час тривалої маніфестації була, з певного погляду, бездоганною, Я сказав би, навіть зразковою, а тому не бачу причин боятися, що тепер усе відбуватиметься інакше, А я, зрештою, переконаний, що для них буде полегкістю позбутися нас, Усе це пречудово, втрутився до розмови скептик, люди це дивовижні, розважливі й патріотичні, але вони мають у собі щось таке, про що ми, на превеликий жаль, забуваємо, Про що, Про бомбу. Як ми вже повідомляли на попередній сторінці, цей комітет, комітет громадського порятунку, як хтось запропонував його назвати, проте цю назву було негайно відкинуто з більш як очевидних ідеологічних причин, був надзвичайно представницьким, а це означало, що тепер за столом сиділи близько двох десятків людей. Було видно, яка тривога опанувала всіх. Усі інші присутні похилили голови, після того як один докірливий погляд примусив замовкнути до кінця зборів зухвальця, який, схоже, не знав головного правила поведінки в порядному товаристві, яке навчає, що в домі повішеного не говорять про мотузку. Прикрий випадок мав ту перевагу, що всі погодилися з оптимістичною тезою, яка була сформульована. Наступні події підтвердили її слушність. Рівно о третій годині ранку призначеного дня родини почали виходити з помешкань зі своїми валізами, великими й маленькими, з торбами й пакетами, своїми котами й своїми собаками, зі щойно розбудженою черепахою, з японською рибкою в акваріумі, з папугою в клітці й великим папугою на сідалі. Але двері інших помешкань не відчинилися, ніхто не вийшов на майданчик сходів, щоб помилуватися видовищем масової втечі своїх сусідів, ніхто з них не сміявся, ніхто їх не ображав, і не тільки через дощ ніхто не вихилявся з вікна, щоб подивитися на рух караванів. Ви тільки уявіть собі, який стояв гуркіт, коли люди спускалися сходами, тягнучи за собою свої важкі речі, ліфти гуділи підіймаючись, гуділи опускаючись, лунали крики порад, крики застережень, Обережно з піаніно, Обережно з чайним сервізом, Обережно з тацею зі срібним посудом, Обережно з портретом, обережно з дідом. Природно, що жителі сусідніх квартир і будинків прокидалися, але жоден із них не піднявся з ліжка, щоб виглянути крізь щілину дверей, лише говорили одне одному, обгортаючись ковдрами, Від’їжджають.

Повернулися майже всі. Як ото кілька днів тому сказав міністр внутрішніх справ, коли мусив пояснити керівникові уряду причину того, чому бомба, яку він наказав закласти, була далеко не такою потужною, як та, що вибухнула насправді, так само у випадку міграції виникла широка тріщина в ланцюгу передачі наказів. Як ото досвід ніколи не стомлюється нам показувати, після перевірки та обміркування стількох випадків та відповідних обставин, за яких вони відбуваються, досить часто трапляється, що жертви роблять свій внесок відповідальності в нещастя, які падають їм на голову. Заклопотані політичними дискусіями, жодна з яких, як буде з’ясовано згодом, не привела до жодних практичних висновків, що допомогли б реалізації плану ксенофонта, заклопотані члени комітету забули або їм навіть не прийшло в голову з’ясувати, чи військова сторона була поінформована про план від’їзду, що було не менш важливим, аніж інші домовленості. Кілька родин, десь близько половини десятка, змогли перетнути лінію, на якій