Тюті - Галина Бабич

III. Я доволі легко заприязнююся з людьми і боляче пориваю з ними стосунки.

IV. Я не завжди готова боротися за справедливість і правду. Звідси, мабуть, мій легковажний і неприпустимий для викладача лібералізм під час іспитів, коли чую: „сирота", „батько — алкоголік", „мати — інвалід". Згодом методист з'ясовує, що все це — безбожна неправда. Таку себе ненавиджу.

V. Є в мене постійна внутрішня потреба дізнатися з друкованих джерел або від колег чи навіть випадкових людей про те, що може знадобитися під час навчального чи виховного процесу, звичайного спілкування або побуту.

VI. Мабуть, як кожна літня людина, часом потерпаю від запізнілого каяття: "не вислухала... не розпитала... не перевідала..."