Ігри долі - Іванна Боразан
«Ми підходимо один одному. Вона, як і я, досягаємо свого будь-якою ціною. І цей ультиматум багато про що мені говорить. Ми з нею гори звернемо. Таку жінку не можна втратити, тому…»
— Я хочу розлучитися з Анною, а з тобою залишуся назавжди. «Якщо залишишся такою, як зараз», — подумав Ніколас та в слух цього не сказав.
— Ти що робиш мені пропозицію? — запитала Таня, а сама навіть не дихала, щоб шум дихання не завадив їй чути слова, які вона так хотіла давно почути.
— Так, але спершу нам потрібно вирішити проблему з розлученням. Так що викладай свій план.
XVПлан, як залишитися при всьому своєму капіталі і позбутися докучливої дружини, полягав у наступному: найняти людину, яка б допомогла впоратися з такою дилемою. Такою людиною, за словами Тані, є — кіллер.
Ніколас слухав Таню і не вірив своїм вухам, як вона могла до такого додуматися.
— Ти що? — шоковано мовив Ніколас, — ти при своєму розумі?
— Так, я при своєму розумі, а ти, що маєш інше вирішення проблеми. Особисто я, ні.
— Я ще не придумав нічого іншого, але вбивство, — з відразою промовив Ніколас слово «вбивство», а потім подумавши із секунду, додав, — ні, я не хочу. Мої руки і так не дуже чисті, і я не хочу ще їх забруднювати вбивством. А як це стане відомо? Ти розумієш, що буде, якщо дізнаються про це?.
Ніколас Харт «бився» в істериці. Таня теж нервувала, «Це ж треба бути таким ідіотом, він своїми криками переполошить цілу будівлю. Не дай Боже ще хтось почує його крики про вбивство, не тяжко буде здогадатися, хто це зробив, якщо Анна загине», — думала Таня.
— Тихенько, — заспокоювала вона Ніколаса, — тихенько. Ніхто не дізнається, якщо ти не перестанеш репетувати на цілу горлянку про це. Ти не думав, що хтось може почути твої крики?
— Я й забув, що ми не одні. Так, так, ти права. Але давай більше не будемо говорити на цю тему. Я з тобою не згідний. Вбивства ніякого не буде. Цю ситуацію я думаю можна вирішити і більш цивілізовиним шляхом, ми ж не якась там сицилійська мафія, ми живемо в інший час, де можна про все домовитися.
— Ну-ну, домовляйся. Подивимося, до чого це доведе. Та я знаю наперед, чим це все закінчиться. А закінчиться тим, мій любий, що вона «видоїть» тебе, як корову, а сама поїде десь на Багами, загаряти на сонечку і тринькати твої гроші, а ти будеш сидіти і думати, чому ж ти такий дурний, що не скористався моєю порадою. «Я маю будь-що переконати його в тому, щоб позбутися Анни, забрати зі свого шляху, щоб вона не зруйнувала мої плани». — думала Таня.
— Все одно вбивство Ані в мої плани не входить, — продовжував стояти на своєму Нік.
— Я й не думала, що ти такий боягуз, — також стояла на своєму Таня. Вона знала, що трошки перегнула палку, але вже «час брати бика за роги», бо інакше цей «слюньтяй» ще більше впреться.
— Я тебе не впізнаю? Звідки в тебе стільки жорстокості? — Ніколас наблизився до неї і дивився прямо в очі. — Ти чудова, мила дівчина. Що з тобою сталося? Як ти можеш з такою легкістю говорити про вбивство невинної людини, хоча бачить Бог, я її і не долюблюю, вона мені стільки «крові попила», були моменти, в яких я навіть бачив, що я її вбиваю, але, насправді, я такого не хочу. Не хочу, щоб її смерть була на моїй совісті.
— Не потрібно переді мною розігрувати праведника, — не відступала від свого Таня. — Ми обоє прекрасно знаємо на що ти здатен, лиш би було по- твоєму. Зараз, що тобі заважає? Одне тільки твоє «так», і ми з тобою до кінця життя разом. Таня обняла Ніка і пристрасно поцілувала в губи. Коли їхній поцілунок закінчився, Таня продовжувала. — Так буде завжди, ніхто вже не буде заважати нашому коханню. Тільки ти і я, — шепотіла на вухо Ніку Таня.
Таня також вміла досягати свого, тому пустила в хід весь свій жіночий арсенал. Вже пішли жаркі обійми, пристрасні поцілунки, які б не стримали жодного чоловіка при тверезому розумі. Ніколас також не кам’яний, тому піддався чарам Тані, забувши все на світі, чого і хотіла весь цей час Таня.
Лежачи на підлозі і переводячи дух після бурхливого зближення, Таня думала як краще повернутися до попередньої розмови. У неї було достатньо часу, щоб обдумати все. Вона вже має потрібну кандидатуру кіллера і план з реалізації вбивства тепер залишається за малим: все ж таки переконати Ніка, що так краще для них обох.
— Ніккі, любий, ти вже подумав над нашою попередньою розмовою, — дуже ласкаво мовила Таня, так, якби мова йшла не про вбивство, а про якусь дрібничку, яка їй сподобалася і вона хоче, щоб