Українська література » Сучасна проза » Інше ґроно проникнень і свідчень - Володимир Львович Єшкілєв

Інше ґроно проникнень і свідчень - Володимир Львович Єшкілєв

Читаємо онлайн Інше ґроно проникнень і свідчень - Володимир Львович Єшкілєв
світу, населеного двоногими нахабами. Їхня меланхолійна вдача прагнула присмерків, споглядання і священної тиші підземних храмів. Змії не без бою, але залишили поверхню світу і усамітнилися в глибоких печерах, забравши з собою містичні скарби давнього світу. Пригоди, що супроводжували тисячолітні пошуки тих скарбів, залишилися в героїчних епосах різних народів про Сіґурда і Фафніра, Бхиму й Аспару, Ясона та Дракона Колхиди.

Стародавні міфи стверджують, що всі скарби, які люди силою відібрали у Великих Зміїв, несли прокляття й тільки згіршили людський світ, примноживши в ньому заздрість і ненависть. А змії, втративши свої родові скарби, здрібнішали настільки, що повідомлення про якусь там десятиметрову анаконду тепер сприймається як світова сенсація.

Автори фентезі переконують нас, що попри фатальні зміни, що відбулися в світі, десь у потаємних підземних криївках ще сплять повільним сном рептилій гігантські плазуни і ящери, підгрібаючи лускатими хвостами під черево тьмяне золото, що бачило світанок людства й присмерки богів. Ми, зрозуміло, майже віримо цим фентезійникам, адже світ без Великих Гадів це просто світ без Великих Гадів…

Кажуть також, що скоро астрологи додадуть до звичних 12 знаків зодіаку Змієносця. Чи сприятиме цей символічний акт примиренню змій і людей? І що буде віщувати доля тим, хто народиться в рік Змії під зорями Змієносця?

R.С.: лікувати хворе

«1) Ніхто з членів Братства не повинен займатися іншою професією, окрім лікування хворих, і все це безкоштовно; 2) ніхто не повинен носити якогось особливого одягу, що вказує на Братство, але має пристосовуватися до звичаїв країни перебування; 3) кожен з братів має за обов'язок щорічно, Христового дня, прибути до Осередку Святого Духа, або ж повідомити причину відсутності; 4) кожен з братів повинен шукати того, хто після смерті брата заступить його місце; 5) слово R.C. повинно бути їхнім знаком, гаслом і вдачею; 6) Братство має перебувати у таємниці сто років», — таким є Статут Достославного Братства Рожевого Хреста, або ж Ордену Розенкройцерів (Ordens des Rosenkreutzes). Рівно 400 років тому, у червні 1604 року, вісім членів Ордену виконали заповіт засновника Братства Християна Розенкройца і відкрили його гробницю. Вони знайшли там таємничу «Книгу М» і окультну машину Rotae Mundi (Світові Кола). З цього моменту вчення про лікування хворого світу почало розповсюджуватися Європою.

Минуло чотири століття, і світ змінився. Успіхи медицини і низка ґіґієнічних революцій XIX–XX століть зміцнили тілесну оболонку людини і припинили спустошливі епідемії. На тлі цих матеріальних перемог духовна поразка інтелектуалів-гуманістів виглядає символічною. Вони були приречені на неї вже тоді, коли відмовилися від симфонії технології і метафізики, заповіданої Традицією. Коли відокремили хімію від алхімії, астрономію від астрології, математику від нумерології, лікування тіла від лікування духа, Троянду від Хреста, R. від С. Ми живемо у світі «розенкройцерівської неприсутності», де садівники сенсів припинили молитву до Найприсутнішого. І ця пастка глибша, ніж це здається на перший погляд.

Коментуючи знаменитий текст «Хімічне весілля Християна Розенкройца» (1616), великий німецький містик Рудольф Штайнер зауважив: «Сили зростання, притаманні життю, перевтілюються у сили пізнання лише тоді, коли приймають в себе смерть. Тому вони можуть нести в собі лише знання про мертве». Так він накреслив горизонт сучасної університетської науки. Яка ніколи не спроможеться повернутися до втраченої симфонії і від якої завжди буде смердіти трупарнею. Сучасний науковець — це патологоанатом Буття. А ми потребуємо лікарів. Тих таємних вісьмох, які носять на собі незримі знаки R.C. Чи передчували їхні попередники кризу Західної цивілізації тоді, чотириста років тому, коли виймали з мертвих рук Засновника його книгу. Напевне. Адже один з них — Йоган Валентин Андреє — обрав для свого духовного заповіту такий епіграф: «Розкриті містерії приречені на занепад, сила їхнього духу завмирає спотвореною. Тож не кидайте бісеру перед свинями і не заквітчуйте ослів трояндами». Лише «мале обране стадо» (хворі, які одужали), котре ретельно відібране і захищене найглибшою конспірацією, на його думку, подолає шлях від вульгарної університетської науки до «мистецтва символічної алхімії». До того мистецтва, яке не потребує смерті в якості універсальної умови пізнання.

Чому холонуть пристрасті навколишнього світу й байдужіють люди? Чому Дух деградує до ужиткової «духовності», а мистецтво перетворюється на паззл? Чому в технологічному суспільстві невблаганно перемагає сірість? Символічна алхімія R.C. знає відповідь на ці питання: це все відбувається так, тому що інтелектуали — і «вищі люди» взагалі — лікують не хворе, а мертве.

Гуманісти часів Просвітництва заприсяглися дати освіту всім і в XX столітті виконали цей задум щодо Атлантичної цивілізації. Чи врятувала освіченість «широких мас» Німеччину від фашизму? Чи зупинила освіченість Чикатила і ще десятки маньяків? Чи не є будь-яке «просвітництво» лікуванням мертвого? Адже плебей швидко забуває вбиті в його голову духовні знання, якщо їх не можна використати для щоденного заробляння чи для розваги. Плебейська демократія завжди закінчується приходом до влади олігархів, тих, що дають «простим людям» хліб і видовища. Розмірковуючи над тим, скільки даремних зусиль втрачено на «кидання бісеру», скільки дорогоцінних духовних ліків втрачено за останні 400 років на лікування «профанічного трупу» простолюддя, ловиш себе на крамольній думці: може не варто було скасовувати кріпацтво?

І що мав на увазі брат R.C. Генрі Адамсон, коди обнадіяв нас:


For we are brethren of the Rosie Cross. We have the MasonWord and second sight? Три Івани

Літній Іван — метафізична вершина річного циклу. «Новий рік» містиків і духовидців. У григоріанському календарі святкування дня Іоанна Продромоса (Предтечі) — 24 червня — практично збігається із світловим максимумом північної півкулі. Для всіх народів і племен з «циклічним» відчуттям часу цей календарний поріг означений символами добрих сподівань, надій на краще. «Малі отари» обраних тут солідарні з «великими отарами» етносів. Зокрема, ті ініціаційні ордени Заходу, що ведуть свій

Відгуки про книгу Інше ґроно проникнень і свідчень - Володимир Львович Єшкілєв (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: