На високій полонині. Книга 2. Нові часи (Чвари) - Станіслав Вінценз
Священик відклав вуха позад себе, йому здавалося, що він добре знав своїх парафіян. Адже він роками записував таємні примівки, призначені для шепотіння, для темряви і для ночі. Але такої вистави він ще досі не бачив. Видно, вони так завзято гавкали за наказом батька, а все задля того, щоб оберігати священика якнайсильніше. Там, де води з двох розлогих гірських хребтів, Кострича і Чорногори, наближалися одні до одних у піні, шумі і гуркоті, у булькотінні драконів, давлячись люттю, ніби для того, щоб розвалити дорогу і вирватись на світ, дівчата ошаленіли від страху чи від шаленої відваги. Неначе встав з могили вже похований, але захований до важких часів, старий шал захисту людської стихії від ворожих до неї стихій. Недарма Андрійко, наказуючи дітям зі щирої вдячності до священика, зачарував доньок до завзятості понад сили. «Не допустити їх, путами зв’язати, прогнати». Тільки коли води бурхливого Руського потоку злилися з Бистрецем, а вторована санна дорога, відкрита і пласка, простяглася і чітко вела поперед себе, дівчата охололи, ніби небезпека минула. Поєднаний Бистрець там швидко віддаляється від дороги, виграє глибоко, але рівно, без гуркоту і без піни, без погроз. Священик нарешті відпочив від нехлюйства. Дівчата попрощалися, сором’язливо червоніючи, і побігли, наче на крилах, назад у гору. Любко провів священика двома конями до церкви.
Пояснення гуцульських слів
Бахкати — стукати
Балта — стародавня сокира
Бамбірити — чарувати
Банувати — тугувати
Бануш — мамалига на сметані
Бараболя — картопля
Бардка — розбійницький топірець
Башта — велике дерево
Бегекати — монотонно говорити або читати
Бердо — провалля
Береза — керівник коляди
Бесаги — наплічні мішки
Біланя — окорована колода
Бортавий — дірявий
Ботей — стадо овець
Бовгар — пастух волів
Брага — мутний напій
Бухня — вбога хата
Будз — свіжий сир
Буката — кусень, шматок
Бирня — колода
Варко — небезпечно
Ватаг — головний пастух
Ватажко — лідер розбійників
Віверниці — сплутане коріння
Габа — хвиля
Гачі — штани
Гать — дамба
Галакати — покрикувати
Гатяр — старший на гаті
Годованець — прибраний син
Головиця — гірське джерело
Гомін — відлуння
Гук — водоспад
Гуслянка — різновид йогурту
Гузиця — задниця
Гужва — шнур з лика
Ґлєґ — заправка для виготовлення сиру
Ґражда — оборонна хата
Ґренджоли — різновид саней
Ґрунь — пагорб
Ґудзула — жук
Ґуґля — весільна пелерина
Дараба — пліт
Дельорний — чудовий
Дєдик — татусь
Дорнєнка — різновид новомодної сокири
Дримба — різновид музичного інструменту
Дука — багатій зі старого роду
Дурійка — шаленство
Диханя — створіння
Джеґа — кора і стружка, що залишились від корування
Дзявкати — гавкати
Джінджора — гірське зілля
Джемори — кущі
Жертва — дракон
Жупаніца — панночка (румунською)
Жужукало — різновид забави
Зацурікатись — перелитись
Загата — накопичення колод підчас сплаву
Засова — лавина болота
Заволока — зайда, приблуда
Зведениця — незаміжня мати
Зимарка — хата з сіном, у якій худоба проводить зиму
Калабаня — глибока калюжа
Карчуги — сани
Кашиця — підмурівок з колод для дамби
Кичера — пологий гірський хребет
Кептар — кожушок, хутряна безрукавка
Кєрма — різновид стерна для управління дарабою
Кєрманич — стерновий дараби
Кєрон — керівник
Ключка — дерев`яний гачок, зачіпка
Колиба — курінь з дерева-кругляка
Корняги — грубе коріння
Кошара — загорожа для овець
Ковбур — заглиблення у ріці чи в потоці
Кресаня — капелюх з великим рондом
Кругляк — різновид танцю
Куява — пустирище
Курбало — джерело
Лєдський (лядський) бік — «польська», тобто північна сторона Карпат
Лісна — зла богинька, що висмоктує кров із мужчин
Ліжник — грубий шерстяний коц
Ландати — валандатись
Лилик — кажан
Лавада — ١) луг; ٢) стадо вовків
Лодва — товста дошка
Ломаги — поламані гілки
Мацькола — густе болото
Мандаторія — управління мандатора (австрійського комісара)
Манта — різновид грубої шерстяної пелерини
Млака — мочарі
Мольфар — злий чарівник
Мразниця — джерело під снігом
Миґла — остаточно складені колоди біля води, приготовані до сплаву
Миром — гуцульське привітання
Набій — твердо втоптаний сніг
Нявка — різновид русалки
Нужда — сум
Обертин — відсилання назад насланих чарів
Одчеканити — відрубати
Окошелитись — осісти, загосподарювати
Опришок — розбійник
Опинка — стародавня спідниця
Осовня — сонячна сторона гори
Паздзьокати — балакати
Паланич — різновид дерев`яної ложки
Перемітка — біла хустка на голову
Пупковий ґазда — осілий здавна, зі знаного роду
Підміна — підкидень
Пільги — круглі кілки, по яких скочуються колоди
Плай — широка пастуша стежка
Плавачка — сплав
Понова — перший сніг
Порташ — місце, де стоять стоси колод
Посіпака — гицель
Постоли — різновид взуття
Прошєк — жебрак
Пришкрумлений — припалений
Примівка — закляття, формула чарів
Пушкарик — стрілець
Путня — дерев`яне відро
Путина — різновид дерев`яного дійника
Рахманний — лагідний, милосердний
Рахмани — святі десь далеко на Сході, посередники між небом і землею
Рахманське свято — свято рахманів (за ? тижнів після Великодня)
Раква — дерев`яна кругла коробочка для масла чи сиру
Реваш — карби для розрахунків, що вживаються на полонині, чи дощечка з карбами
Розплєс — танець на завершення коляди
Риза — жолоб зі стовбурів для спускання колод
Сапіна — різнови кирки
Сарсама — знаряддя
Спузар — господар колиби на бутині
Сус — коротка сокирка
Сигла — непрохідний ліс
Сикманич — помічник кєрманича
Тальба — частина дараби
Толока — 1) пасовище; 2) спільна праця, що закінчується забавою
Тугий рік — голодний
Туршєки — кущі
Тиблі — кілки
Уставки — вишивка на сорочці
Шандарі — жандарми
Шарапатка — приблуда з міста
Шлапак — покруч
Шимбале — загадка
Щезник — лісовий чорт
Фантє — одяг
Фівкати — свистіти
Флєґа — болото
Флояра — різновид великої сопілки
Фошкати — фиркати
Фурдиґа — тюрма
Фирис — тартак
Царинка — луг для косіння трави
Хітар — кордон
Холошні — штани
Хороми — коридор, сіни
Храм — церковне свято, відпуст
Челядь — жінки
Чигра — кущі, гущавина
Яриґа — малий яр
Примітки
1
Піфія відповіла, щоб вони захищалися за допомогою дерев’яних стін (лат.).
2
Калічити коня — злочин (лат.).
3
Швидким пером (лат.).
4
Описка (лат.).
5
Все з Богом (лат.).
6
Плаває, але
