Рукопис, знайдений у Сараґосі - Ян Потоцький

Продовження історії шейха Ґомелесів

Вибору не було, тож ми розпочали з Мамуном давню діяльність Кассар-Ґомелесу, відновили стосунки з Африкою і з найважливішими іспанськими родинами. Шість мавританських родин оселилися в печерах, але африканським Ґомелесам погано велося, діти чоловічої статі помирали або народжувалися розумово неповноцінними. Я сам від дванадцяти моїх дружин мав тільки двох синів, які обидва померли. Мамун умовив мене не нехтувати християнськими Ґомелесами й навіть тими, які походять від нас по жіночій лінії і можуть перейти у віру Пророка.

У цей спосіб Веласкес мав право поріднитися з нами; йому в дружини я призначив свою дочку, ту саму Ребеку, яку ти бачив у циганському таборі. Вона виховувалась у Мамуна, він навчав її різним наукам і кабалістичним формулам.

Після смерті Мамуна замок Уседи перейшов у спадок його синові; саме з ним ми детально продумали, як тебе зустріти; ми сподівалися, що ти перейдеш у магометанську віру або принаймні станеш батьком, і в цьому останньому відношенні наші надії здійснилися. Буде вважатися, що діти, яких твої кузини носять у своїх лонах, походять від найчистішої крові Ґомелесів. Ти повинен був приїхати до Іспанії. Дон Енріке де Са, правитель Кадикса, належить до втаємничених, і саме він порадив тобі Лопеса й Москіто, які покинули тебе біля джерела Алькорнокес. Попри це ти хоробро поїхав далі, аж до Вента-Кемади, де зустрів своїх родичок; однак, випивши снодійний напій, ти прокинувся під шибеницею братів Зото. Звідти добрався до моєї келії, де знайшов страшного безумця Пачеко, який насправді є всього лиш біскайським акробатом. Бідолаха вибив собі одне око, виконуючи небезпечний стрибок, і звернувся, як каліка, до нашого милосердя. Я гадав, що його сумна історія справить на тебе якесь враження, і ти зрадиш таємницю, яку прирік своїм кузинам зберегти, але ти залишився вірним слову честі. Наступного дня ми піддали тебе значно жахливішому випробуванню; фальшива інквізиція загрожувала тобі найстрашнішими тортурами, але не змогла похитнути твою мужність.

Ми хотіли краще тебе пізнати й відправили в замок Уседи. Там із садової тераси тобі здалося, що ти пізнав обох своїх кузин. Це й справді були вони. Але увійшовши до намету цигана, ти побачив лише його дочок, з якими, можеш бути певний, у тебе нічого не було.

Нам треба було затримати тебе з нами на досить тривалий час, і ми побоювалися, щоб тобі не було нудно. Тому ми вигадували для тебе різні розваги, так, наприклад, Уседа за допомогою родинних рукописів ознайомив одного старця з-поміж моїх підданих з історією Вічного Жида, яку той з усіма подробицями переказав тобі. Цього разу приємне було поєднане з корисним.

Тепер тобі відомі всі таємниці нашого підземного життя, яке, мабуть, недовго вже триватиме. Незабаром ти почуєш, що землетруси порушили ці гори; з цією метою ми приготували великі запаси вибухових матеріалів, але це вже буде остання наша втеча.

Іди ж, тепер, Альфонсе, куди тебе кличе світ. Ти отримав від нас вексель на необмежену суму, а принаймні таку, яка відповідає бажанням, що ми їх у тебе помітили. Пам’ятай, що незабаром вже не буде підземелля, тому думай про те, щоб запевнити собі незалежність. Брати Моро підкажуть тобі, що треба зробити. Я ще раз прощаюся з тобою, обніми й своїх дружин. Сходи, які мають дві тисячі східців, доведуть тебе до руїн Кассар-Ґомелесу, де ти знайдеш провідників до Мадрида. Прощавай же, прощавай.

Я рушив крученими сходами й ледь вибрався на денне світло, як одразу ж побачив обох своїх слуг, Лопеса і Москіто, які кинули були мене біля джерела Алькорнокес. Обидва з радістю поцілували мені руки й відвели до старої вежі, де мене вже чекала вечеря й зручна постеля.

Наступного дня ми без затримок вирушили в дальшу дорогу. Увечері прибули до венти в Карденасі, де я знайшов Веласкеса, котрий замислився над якоюсь проблемою, схожою, на перший погляд, на квадратуру кола. Достойний математик спочатку не міг мене пізнати, і я без поспіху повинен був пригадати йому все, що з ним сталося під час перебування в Альпухарах. Тоді він обняв мене, надзвичайно зрадівши нашій зустрічі, але водночас розповів мені про свій смуток, спричинений розлученням з Лаурою Уседою, бо так він називав Ребеку.

Закінчення

20 червня 1739 року я прибув до Мадрида. Наступного дня після приїзду я дістав від братів Моро листа із чорною печаткою, який обіцяв мені якусь сумну звістку. Я й справді довідався з нього, що мій батько помер внаслідок апоплексії, а мати, віддавши в оренду наш маєток Ворден, пішла в монастир, де хотіла спокійно жити на свою ренту.

Через день сам Моро прийшов до мене, заклинаючи зберегти в таємниці його відвідини.

— Досі, — сказав він, — ти знав, сеньйоре, лишень певну частину наших таємниць, але незабаром дізнаєшся про все. В даний час усі втаємничені зайняті розміщенням своїх маєтків по різних країнах, і якби хтось із них втратив їх внаслідок якогось нещасливого випадку, то всі інші прийшли б йому на допомогу. У тебе, сеньйоре, був дядько в Індіях, який помер, не залишивши тобі майже нічого. Я розпустив чутки, що ти успадкував значний маєток, щоб ніхто не дивувався твоєму раптовому багатству. Треба буде купити нерухомість у Брабанті, в Іспанії і навіть в Америці; дозволь мені цим зайнятися. Що стосується тебе, сеньйоре, то я знаю твою відвагу й не маю сумніву, що ти сядеш на корабель «Святий Захарій», який відпливає з військами до Картахени, бо їй загрожує генерал Вернон. Англійське міністерство зовсім не прагне війни, але громадська думка наполегливо схиляє його до неї. Проте мир вже не за горами, і якщо ти не скористаєшся цією можливістю поглянути на війну, то другої вже так легко не знайдеш.

План, представлений мені Моро, був давно вже розроблений моїми покровителями. Я сів на корабель зі своєю ротою, яка входила в склад батальйону, вибраного з різних полків. Подорож наша пройшла успішно; прибули ми якраз вчасно й закрилися у фортеці з доблесним Еславою. Англійці зняли облогу в 1740 році, в березні, і я повернувся до Мадрида.

Одного разу, несучи службу при дворі, я помітив у почті королеви молоду жінку, в якій одразу пізнав Ребеку. Мені сказали, що це одна принцеса з Тунісу, яка заради того, щоб