Смерть у кредит - Луї Фердінанд Селін

/Louis-Ferdinand Céline/

(1894–1961) — один з найвідоміших і водночас один з найконтроверсійніших письменників двадцятого сторіччя. Його творчість значною мірою вплинула на так званий «французький роман» і на літературу XX ст. загалом. Вважається, що творчий світогляд таких відомих письменників, як Генрі Міллер, Філіп Рот, Гельмут Краусер та Чарльз Буковські сформувався під значним впливом Селіна.

У Селіна дуже насичена біографія. Окрім письменництва, він встиг побувати військовим і взяти участь у Першій світовій війні, працював наглядачем плантацій в Африці, вивчився на лікаря-епідеміолога, захистив докторську дисертацію, працював лікарем і ветеринаром. Також у 1936 році Селін відвідав Радянський Союз, після чого написав нищівний памфлет «Меа Culpa» (Моя провина), в якому викривав і жорстко критикував радянську владу і загалом комунізм.

Відбувшись як письменник, Селін майже все життя залишався практикуючим лікарем. Його пацієнтами переважно були представники найбідніших верств населення — робітники, пенсіонери, безробітні та злидарі, з яких він майже ніколи не брав грошей за лікування і через це сам потерпав від нестачі грошей. Пізніше Селін зізнавався, що саме хронічне безгрошів'я змусило його писати. Також до кінця життя письменник піклувався про хворих та покинутих тварин, через що його будинок із часом перетворився на притулок для тварин. Він казав, що, на відміну від людей, тварини залишаються вірними до кінця і ніколи не зраджують.

Примітки до електронної версії

Перелік помилок набору, виявлених та виправлених верстальником

С. 20: Щодо спокус та найневинніших розваг, Ґюстен дотримувався мого погляду, лише заради [досягенння] => досягнення стану повного забуття він надавав перевагу алкоголю.

С. 29: Моя мати та пані [Вірув] => Вітрув хвилюються, ходять туди-сюди кімнаткою, чекаючи, коли в мене спаде жар.

С. 82: «Та пішли ви!..» — [відвовідає] => відповідає він нам…

С. 94: Реакція мого батька була іншою, він не менше трьох [тижнім] => тижнів німував.

С. 120: Ось так починають доросле [жаття] => життя?

С. 121: Він запевнив нас, що якщо ми [поводитимося] => поводитимемося в житті гідно, то можемо бути певні, що пізніше отримаємо за це винагороду.

С. 122: У всі [части] => часи жорсткі, загострені форми справляють враження…

С. 131: Всі так довго [обговрювали] => обговорювали це в присутності Лавлонґа, що він вирішив піднятися й самому подивитись…

С. 134: [Нахай] => Нехай замовкнуть зграя… люди… орган… військо…

С. 147: Сповнений [стараности] => старанности й запопадливости, я годинами просиджував у крамницях на лавці для комівояжерів, поряд з покупцями.

С. 152: Я був [надзвичано] => надзвичайно обережним, не розповідав жодних історій, був насторожі…

С. 157: Слід було працювати з особливою [ретельністью] => ретельністю.

С. 168: Та [вигтягли] => витягли не лише їх!..

С. 172: Як тільки він залишався з моєю [матрі’ю] => матір’ю, то знову починав скандалити…

С. 190: Здоровенне однооке бабисько кричить усе гучніше, від чого її очі [вирячуюються] => вирячуються все сильніше й сильніше!..

С. 192: Я купив квиток на карусель, дістав [уесь] => увесь свій дріб’язок.

С. 195: Я згадую про те [дівчиську] => дівчисько…

С. 205: На [цому] => цьому все закінчувалося…

С. 222: Що людина молодша, то [огіднішими] => огиднішими виглядають для неї старигани, які трахаються…

С. 238: На жаль, ми вже декілька разів переконувалися у твоїй ницості й підлості, у твоєму [жихливому егогізмі] => жахливому егоїзмі…

С. 238-239: Можеш собі [увити] => уявити, що таке сусідство й постійна ворожість для мене надзвичайно болючі.

С. 264: Одразу, як тільки залагодять [пробему] => проблему з моїм одягом…

С. 274: Вона дуже [любили] => любила своє важке життя…

С. 277: Я спробував домогтися випробувального терміну у продавця [церковним начинням] => церковного начиння…

С. 280: тільки зітхнеш і [починєш] => починаєш кашляти!..

С. 288: [Бражних!] => Бражник!

С. 296: Я [заблювал] => заблював підлогу всім, чим міг…

С. 311: Так і з Куртіалем, після багатьох місяців знайомства він ще не [почувася] => почувався з ним невимушено.

С. 336: «Будинок для себе», повністю розбірний, надувний (звичайно ж, транспортабельний), який, за бажанням, можна миттєво зменшити на одну або дві кімнати [у залежно] => залежно від потреб, дітей, гостей, відпусток, залежно від будь-яких бажань та смаків кожного…

С. 351: В [жодому] => жодному разі ми не повинні опускатися до блазнювання!

С. 355: Якщо у світі й існує якась річ, до якої слід ставитися з [надзичайною] => надзвичайною недовірою, то це далебі вічний двигун!..

С. 371: До [статтей] => статей додавалися світлини!..

С. 402: Де Перейр, просто так, у лихоманці, щоб не розхолоджуватися, схопив своє перо, стос паперу, лінійку, ґумку, [прес-папьє] => прес-пап'є і тут-таки склав, акомпануючи собі вголос, справжню прокламацію!..

С. 402: Це була першокласна [работа] => робота!

С. 413: Я помітив, як він перетинає [Орлеанскую] => Орлеанську Ґалерею…

С. 423: [Десть] => Десять разів!..

С. 424: [Будо] => Було досить тепло…

С. 441: Хіба ми не маємо права закінчити [столуваня] => столування…

С. 477: Але за столом нас було вісімнадцять осіб, з яких [шіснадцять] => шістнадцять ще росли!

С. 530: Більше ми [не ніколи] => ніколи не бачились…

Примітки

1

Зона — барачна забудова у тодішньому Парижі між старою міською межею та робітничими передмістями.

2

Жан-Мартен Шарко (1825—1893) — видатний французький лікар-психіатр і невролог.

3

Новарсенол — препарат для лікування сифілісу.

4

Валь-де-Ґрас — відомий паризький шпиталь.

5

Лавальєр — різновид широкої краватки, особливо популярної в XIX столітті, названої на честь фаворитки Людовіка XIV Луїзи де Лавальєр, яка полюбляла цей аксесуар.

6

«Самаритен» — паризький універмаг вищого класу, розташований на набережній Сени на висоті мосту Пон-Неф.

7

Дюфаєль — один із центральних паризьких універмагів, що був розташований на бульварі Барбес. Закрився 1930 року.

8

Бон Марше — паризький універмаг, заснований братами Відо 1838 року. Вважається першим універмагом у світі й існує до сьогодні.

9

Місії — йдеться про Паризьке товариство закордонних місій, місіонерську організацію католицької церкви, осідок якої був розташований на вулиці рю дю Бак (7 округ).

10

Ла Патрі (досл. Батьківщина) — щоденна паризька газета консервативного спрямування, заснована 1841 року. Багато матеріалів було присвячено економічним новинам.

11

Освітлення «батерфляй» — джерело світла розташоване