Ім'я рози - Умберто Еко
157
Від праць своїх заспокояться (лат.). Од 14,13.
158
Жінка, зодягнена в сонце (лат.). Од 12,1.
159
«Про цілющі знадоби», «Явища» Квінта Серена, «Про природу тварин» Езопа, «Про космографію» Етика Пероніма, «Три книги про святі заморські місця, списані єпископом Аркульфом при помочі писаря його Адамнана», «Книжечка Кв. Юлія Іларіона про сотворення світу», «Про земну географію і чудеса» Соліна Полігістора, «Альмагест»… (лат.)
160
Так і ні (лат.).
161
Духи померлих, привиди.
162
Бо те, що походить з невченого поспільства, може мати вплив хіба що волею випадку (лат.).
163
А діло мудрості захищене твердим законом і завжди націлене на необхідну мету (лат.).
164
Мається на увазі Данте Аліґ'єрі, який належав до корпорації аптекарів.
165
Одного… ніби (лат.).
166
Поради щодо урядового розслідування єретичних ухилів (лат.).
167
Цей камінь містить у собі подобу небес (лат.).
168
Бо всі причини природних наслідків дані в лініях, кутах і фігурах. Інакше неможливо знати, що від чого (лат.).
169
Дивись туди, третього з коня (спотв., лат.).
170
Тут: дуже просто (лат.).
171
Як (лат.).
172
Покладений зверху (лат.).
173
Чиніть покаяння, наближається бо царство небесне (лат.).
174
Досить про це (лат.).
175
Єр 49,16.
176
Єр 49,19.
177
Адже соски теж чудові, ледь настовбурчені і лиш напухли злегка, а не стирчать свавільно, притиснуті, але не сплюснуті (лат.).
178
Історія брата Дольчина, єресіарха (лат.).
179
Во ім'я Господа, амінь. Це засуд тіла і вирок тілесного осудження: винесений, наказаний до виконання і коротко викладений та оприлюднений сим декретом (лат.).
180
Джованні, званий братом Михаїлом Яковом, зі спільноти св. Фредіана, чоловік зловредного поведення і ще зловреднішого своїми бесідами, вчинками і славою, єретик і визнавець гріховної єретичної скверни, який виступає проти католицької віри… Бога перед очима не маючи, точніше, ворогом людського роду будучи, вміло, старанно, поступово, безстидно в душі і в намірах своїх в єретичній скверні вправлявся, і в зносинах бувши з тими єретиками і схизматиками, братчиками, званими фратичеллами убогого життя, тримався їх нечестивої і єретичної секти і діяв проти католицької віри… і прийшов у город сей Флоренцію, і в місцях публічних сього города, як виявилось в цьому розслідуванні, твердив, відстоював і наполягав уперто устами й серцем… начебто Христос наш Спаситель не посідав жодної речі осібно, ані у спілці, а всяка річ, про яку в Писанні говориться, що була його, мав лиш у фактичному користуванні… (Лат.)
181
Тому випало нам ствердити, з огляду на сказане раніше і вище згаданий присуд, винесений згаданим мосьпаном єпископом Флорентійським, що згаданий Джованні є єретик, який не хоче виправитися і визнати многії блуди та єресі свої і навернутися на праву путь віри; тому, маючи згаданого Джованні за невиправного, впертого і запеклого у вказаних нечестивих його блудах, щоб Джованні сей не міг хизуватися вказаними злочинами своїми і нечестивими блудами і щоб покара його була наукою для інших, хай відведено буде вказаного Джованні, званого братом Михаїлом, єретика і схизматика, на звичне місце страти, і хай там же буде спалено його у полум'ї огня, щоб повністю збувся він життя і щоб душа його відділилася від тіла (лат.).
182
За Господа помремо (лат.).
183
Вірую (лат.).
184
Фізіолог (лат.) — див. Глосарій.
185
Про тебе йдеться (лат.). Цитата з Горація, «Сатири», І, 1, 70 (переклад А. Содомори).
186
Жінка (лат.).
187
Згинь! (Лат.).
188
Жадальна снага (лат.).
189
Дуже добра (лат.). Бут 1,31.
190
ПП 4 1–4.
191
Грізна, мов військо, що вишикувалось до бою (лат.). Див. ПП 6,4. У цій сцені широко використані мотиви з Пісні над Піснями, а також цитати з творів св. Гільдегарди з Бірґену, св. Бернарда з Клерво (див. Глосарій) та ін.
192
О зірко ясна серед дівиць… о ворота замкнуті, водограю садовий, вмістилище олійок запашних, чарунко з пахощами (лат.).
193
О, слабо мені… Бачу причину своєї слабості, та не боронюсь од неї (лат.).
194
І все було добре (лат.). Див. Буг 1,31.
195
Іов 32, 19.
196
Кожна фігура настільки очевидніше показує істину, наскільки відкритіше через неподібну подібність вона доводить, що вона фігура, а не істина (лат.).
197
Всяке живе створіння сумує після злягання (лат.). Цю фразу приписують Арістотелю або Ґалену.
198
Див.: Данте. Божественна комедія, Пекло, 5, 142.
199
Прип 6, 26.
200
3 двох частковостей ніколи ніщо загальне не випливає (лат.).
201
Отже (лат.).
202
Принаймні в одному засновку середній термін має бути загальним (лат.).
203
Дурман звичайний (лат.).
204
Благословіть (лат.).
205
До убогих жінок в селах (лат.).
206
Смертним гріхом вони гріхують, коли допускаються гріха з якимось мирянином, ще важче гріхують, коли зійдуться зі священиком, а найважче — коли согрішать з монахом, який помер для світу (лат.).
207
Господи (гр.). Куrіе eleison — Господи помилуй.
208
Апетит, за Арістотелем, це стремління кожного живого створіння до своєї мети. Схоластики відрізняють природний апетит і явлений, або викликаний, апетит. Останній є розумовим, якщо змагає до цілі, пізнаної розумом, і чуттєвим, якщо змагає до цілі, пізнаної чуттями.
209
Вияви чуттєвого апетиту, оскільки вони ведуть до тілесного Преображення, називають пристрастями, а не чинами волі (лат.).
210
Doctor angelicus — так називали Тому Аквінського.
211
Апетит тяжіє до того, щоб реально здобути те, до чого він звернений, щоб це поклало край сум'яттю (лат.).
212
Любов робить так, щоб люблячий і люблений якимсь способом з'єдналися, і любов краще пізнає, ніж саме пізнання (лат.).
213
І всередині, і зовні (лат.).
214
Джерело незлагоди (лат.).
215
Поєднання (лат.).
216
Через ту велику любов, яку Він живить до сущого (лат.).
217
Порив до коханого (лат.).
