Улісс - Джеймс Джойс

Біля дверей Антоніо Рабайотті Блум зупиняється. Під яскравою дуговою лампою на його чолі виблискують краплини поту. Блум зникає. За мить з'являється і поспішає далі.

БЛУМ: Риба з картоплею. Не те. Ох!

Пірнає в двері крамниці Олгаузена, різника. За хвилину виринає звідти він, засапаний Польді, задиханий Блугум. У кожній руці тримає по пакунку, в одному ще тепла свиняча ніжка, в другому холодна бараняча, посипана немолотим перцем. Випростався, стоїть, переводить дух. Тоді нахиляється вбік, прикладає до боку пакунок, крекче.

БЛУМ: У боці кольки. І чого, питається, я гасав як ошпарений?

Відсапавшись, він повільно рушає до освіченої колії. Знову спалахнула заграва.

БЛУМ: А це що таке? Якісь спалахи. Прожектор?

Зупинився біля Кормака, придивляється.

БЛУМ: Чи то полярне сяйво, чи, може, сталь плавлять. Ага, пожежна команда. Десь на півдні пожежа. Може, його будинок. Добре палає. Це десь у Беггарс-буші. Нам не загрожує. (Бадьоро мурчить.) Горить Лондон, Лондон! На пожежу, бігом на пожежу! (Помічає в кінці Толбот-стрит трудягу, який проштовхується крізь натовп.) Він мене випередить. Побіжу. Краще перейти вулицю тут.

Пробує перебігти. Вигуки хлопчаків.

ХЛОПЧАКИ: Дядьку, вам що, повилазило?

Два велосипедисти проносяться повз нього, мало не впритул, їхні паперові ліхтарики погойдуються, дзвінки тенькають безнастанно.

ДЗВІНКИ: Дзень-дзелень!

БЛУМ: (застигає від раптового болю): Ой!

Роззирнувшися навколо, кидається вперед. Туман густішає, і на Блума підступно суне дракон, що посипає рейки піском: він їде повільно, попереду мигає червоний прожектор, дуга тріщить, торкаючись до дроту електропередачі. Водій постійно тисне на педаль сигнального ґонґа.

ҐОНҐ: Бам Бам Блам Блу Блум.

Обурено завищали гальма. Блум, піднявши руку в білій полісменській рукавичці, силкується переступити рейки, та ноги його не слухають. Водій, мало не ткнувшися кирпатим носом у кермо, серед плетива своїх дротів і важелів горлає, проїжджаючи.

ВОДІЙ: Гей, ти, засранцю, свої фокуси показуй не тут, а в цирку!

БЛУМ (вийшовши на пішохід, зупиняється знову. Рукою з пакунком він витирає з щоки грязюку): Немає ходу. Мало не попав під колеса, зате кольок не стало. Треба знову відновити вправи по Сендоу. Стояти догори ногами. І застрахуватися від нещасливого випадку на вулиці. У Провіденшал. (Мацає кишеню штанів.) Талісман бідолашної мами. Каблуки можуть легко застрягнути в рейці, а шнурки — намотатися в колесі. Одного разу мені вже зачепили черевик колесом. Біля Леонарда на розі. За третім разом має пощастити. Він каже: фокуси. Нахаба. Треба буде поскаржитися. За кермом у водіїв нікудишні нерви. Чи ж він не той самий, що затулив мені зранку франтувату дамочку? Той самий стиль. Однак він швидко дотумкав, що й до чого. Ноги ж у мене заплітаються. Жарт жартом, а від правди нікуди не дінешся. Та жахлива канава на Лед-лейн. А може, з’їв щось шкідливе. Будемо вважати: не пощастило. А чому? Мабуть, м’ясо негодяще. Знак звіра. (На мить заплющує очі.) Щось голова паморочиться. Щомісячна мігрень чи ще якась зараза подіяла. Мізки в тумані. Геть стомився. Більше не можу. Ой!

Біля крамниці О’Бейрона, притулившися до стіни і схрестивши ноги, стоїть лиховісна постать, обличчя незнайоме, позначене ін’єкціями темною ртуттю. З-під крислатого сомбреро споглядає Блума неприязним поглядом.

БЛУМ: Buenas noches, señorita Blanca, que calle es esta[318]?

ПОСТАТЬ (робить знак рукою і холодно каже): Пароль. Срайд Маббот.

БЛУМ: Так-так. Мерсі. Есперанто. Sian leath. (Упівголоса до себе). Шпигун Гельської ліги, підіслав до мене той блазень.

Рушає далі. Дорогу йому заступає ганчірник із клунком за плечима. Блум ступає ліворуч, і клунконіс у той самий бік.

БЛУМ: Дозвольте.

Оминає його і йде далі.

БЛУМ: Бери праворуч, праворуч, праворуч. Якщо в Степсайді{744} Турклуб поставив дороговказ, завдяки кому таке добре діло? Дякувати тільки мені, тому, хто там заблукав, а потім виступив на сторінках «Ірландського велосипедиста» з листом «У нетрях Степсайду». Бери, бери, бери праворуч. Ганчірник опівночі може бути поруч. Убивці завжди кортить повернутися до того місця, де вчинив злочин. Ганчірника — туди, де нахапав свої ганчірки тощо опівночі. Де ховає крадене.

Джекі Кеффрі, за яким женеться Томмі Кеффрі з розгону налітає на Блума.

БЛУМ: Ой!

Хитнувшись на хистких ногах, він зупиняється. Томмі і Джекі зразу щезають. Руками з пакунками Блум починає